В моїх друзів, молодого подружжя, донька 3-4 років десь хапанула слово ''бля''. Використовувала його в тєму, тобто впала іграшка- бля, вдарилась- бля. Друзі знали, що в такій ситуаціі забороняти казати погане слово не можна, бо це тільки акцентує увагу на ньому, а треба його замістити іншим. Короче втерли малій шо треба казати не бля, а ''ай-ай-ай''. Мала зрозуміла, але спочатку слова суміщала. Впала- '' ай-ай-ай, бля!'', розлила щось- ''ай-ай-ай бля!''

