Форум Львівського Тюнінг Клубу

[Kirik]

У товарища стоит еще один такой раритет-салон идеал-кстати зеленосалатовый,мотор 2.3 бензин с оригинальным пробегом 160-180 точно не помню.Но кузов уже пошел по всем больным местам дырами.Сколько такие хоть стоят?

якшо на ходу від 1 тис. і вище, якшо ен на ходу то треба дивитися по стану

[САХАР]

На ходу-написал же пробег реально 160тыс-он тут с 1980годов и почти стоял все время.Салон как новый,фары они нашли оригинал но с квадратными отражателями-те что с 80годов пошли.Но кузов дырявый и бензин-хотя счас на газ самое оно.

[САХАР]

А и у него видел оригинальные колпаки 123-раритет страшный,еще никелированные железные.

[Kirik]

Сьогодні було зроблене таке:
1. Зїздив на сервіс, поварити кріплення ричага, бо думав шо ходить, але то якійсь груші прийшов капец , і вся ходовка ходить на сайлентах, буду перебирати з наступного тижня


2. купив ступичний підшипник, і зразу на сервісі мені його замінили, пропав гул з колеса.

3. дякую зіні за пару коліс шоб докатати, поміняв, перестало ковбасити морду і вести вправо, але ще потрібно поміняти задні.

4. зробив мінімальний фотосет

потім буде більше фото

[Kirik]

ше трохи фото





легенза форумчанина к151с



паро спільних фото

[Shpioner]

Гарні фото

[AnGeL]

фотки круть!!! мну дуже сі сподобали! а на мерс, я б казав відразу шукати ті фари з квадратним відбивачем, вони на порядок круче дивляться! ну і якшо жовтий буде дейлі поповозка, то можна його запиляти під рет-лук, так як в нас таких проектів ще нема...

[T5-R]

Деу біля мерса не в тєму....

[zinkevych]

кльово поїзд в кадр попав.

А за кольоса - хай крутяться на здавіє, поки диски не купиш.
катайся доробляй, здирай тонер, став сідухани, став ті диски, що ти казав і не продавай принаймні вже
а той другий мерс спартівний - Глейфа? бо я щось так і не поняв до кінця..

[zinkevych]

Як я Кіріку два кулка продав)))
http://www.drive2.ru/b/1835576/

[Kirik]

Гарні фото

дякую)

Деу біля мерса не в тєму....

то якби паро спільних фото

кльово поїзд в кадр попав.

ага, мені ота фото найбільше сподобалася

А за кольоса - хай крутяться на здавіє, поки диски не купиш.
катайся доробляй, здирай тонер, став сідухани, став ті диски, що ти казав і не продавай принаймні вже
а той другий мерс спартівний - Глейфа? бо я щось так і не поняв до кінця..

дякую, так і буду робити)
а другий то глейф я не стяну заправляти по 18 літрів

Як я Кіріку два кулка продав)))

ше раз спасібо

[CAT]

а де фотки тої чювіхі з села?

[zinkevych]

о, теж цікавить)

[RULES]

Та Глейфу всерівно яка витрата, бо і так стоятиме

[Kirik]

а де фотки тої чювіхі з села?

о, теж цікавить)

то до к151с

Та Глейфу всерівно яка витрата, бо і так стоятиме

ну він хоче газ поставити

[k151s]

то до к151с

А чо сразу ко мне, я не я и лыжи не мои.

[Kirik]

В суботу зранку, 04 квітня, я вирішив направитися у Волинську область, а саме м.Кіровці, для того щоб зняти автомобіль з обліку, і переоформити його на себе. Попередньо зідзвонившись з власником, я розповів йому хто я, і нашо телефоную, спочатку просив доручення на пів року, шоб зняти машину, і не пхатися "за край світу", але він казав шо тільки знімати з обліку в його місті, так як виходу в мене не було,я погодився на такий варіант.
О 4:30 ранку, я зустрівся з к151с, заправив свого мурзіка 30 літрами соляри, і вирушив в путь.

Так як напрямок на волинь, а особливо через червоноград, і радехів, славиться тим що це одні з "найкращих" автомобільних шляхів західної України, я вирішив серйозно підійти до цього питання, і поцікавитися в знайомих. оптимальний варіант моєї подорожі. Один з них це був: Львів-Берестечко-Луцьк, на який я і погодився.
Перші 50 км. пройшли без якихось нарікань, тримаючи стабільно 80 км/год, слухаючи шум вітру у дверях

+

нагадаю що попередній власник рагуль,який навіть не намірився поставити нормальні ущільнювачі дверей, запхав якісь від жигуля,чи якогось трактора, але це явище тимчасове

і гул редуктора, якйи співав серенади "Про минуле "прекрасне" життя на Золочівщині".
Повернувши з "Київської" дороги, цивілізація пропала, потік машин зменшився на 95%, покриття стабільно погіршувалося, чим дальше-тим гірше, збоків були одні дерева, і ніодного населеного пункту на відстані 5-10 км., тільки поодинокі автобуси зустрічалися нам на шляху

Коли засвітало, ми виїхали з лісу, і побачили перші зародки цивілізації, старенькі хатинки, маленькі села, деколи нам зустрічалися хутори, по 2-3 хатки,покриття доріг бажало бути кращим, але маємо те що маємо, і дороги назад у нас немає.


Подолавши дистанцію біля сотні кілометрів, і проїхавши дуже багато сіл, з занедбаною інфраструктурою, і сумними гримасами на обличчях людей, ми змогли побачите наступне:



я думав що таке можливо тільки у великих мегополісах, де люди не слідкують за природою, коли їх цікавлять тільки: супермаркети, бутіки, робота, і машини.Але щоб громадяни, котрі використовують природу як засіб виживання, яка надає їм можливість протягнути ще один день за рахунок своїх плодів, я ніколи не міг такого подумати. Я думаю ми ще не скоро попадемо в європу, менталітет наших людей, не дозволить нам і дня, протриматися в ЄС, ми занедбаємо всі країни, як паразит, але знаєте, навіть паразити так не псує свого хазяїна який є джерелом живлення, а в певній мірі відбирає необхідне для того щоб прожити
одним словом, таких сіл,було багато.
"А не пішов би ти нахр*н?" - тепер ви можете сміло, предявляти таку претензію, і вказувати місце, куди хочете направити свого співрозмовника, це Хрінницька земля, так так, саме "Хрінницька"

Дуже цікава табличка ,і дуже цікава назва місцевості, уявляю собі гримасу тих людей які там проживають, і коли питаються у них:
"-а з якого ти краю?
-я з хрінницької землі "
І смішно, і грішно
По дорозі до Луцька, ми зустрічали досить красиві пейзажі, я думаю якби не погода і відсутність фотоапарата, могли б получитися красиві фото.

Доречі, по дорозі у Луцьк, ми перетнули: Львівську область, Волинську, Рівненську, і ще раз Волинську


Міста районного значення Львівської області і Волинської сильно відрізняються, у них район це як наше село,областний центр це як наший районний. В маленьких містах дуже багато закинутих будівель, старих радянських "гастрономів", так звані "клюби", які кожну суботу і неділю, колись збирали молодь з ближніх сіл, не працюють, зачинені на колодку, досками закриті вікна, а ті які не закрили вибиті, і навколи валяються кусочки розбитого скла, колишні військові частини пустують, садочки також, люди навіть не намагаються якось використати ці будівлі в своїх потребах, дуже похмура картина, яка супроводжувалася сірою погодою, і це все навіювало спогода з Сталкера, коли ти сидів за ПК, і гуляв по таких містах віртуально, а тут все це реальність, я думаю за 10-20 років, можна буде сміло "грати сталкера в реальності"

Доїхавши до Луцька, зупинилися на єдиній з синіх заправок де був магазин з кавою, таких як вог і окко там дуже мало. Перебувавши в приміщенні, і очікуючи свого замовлення, ми стали свідками спілкування соціуму цієї місцевості, на російській мові, і які просили пиво "на книжку", до чого ж це все угрюмо
Ось такі горнятка дають в них на заправках:

Набравши декілька разів власника по документах, взамін я чув тільки довгі гудки, я вже обнадіявся, навіть смс-ку написав, що це я, і ми домовлялися на 9 год., думав все, дурно пропхався 180 км., але через 15 хв. він передзвонив, і сонним голосом(напевне забув за мене) направив мене куди їхати, а саме Кіровці-ЖД вокзал.



Приїхали ми в Кіровці, чекали біля пів години,і приїзджає "очкарік", з нього вилазять два тіпочка, один старший, другий молодший, споглядають мого мерседеса, ніби хочуть його купити, ми почали думати як би то все зробити, і тут мене ставлять перед фактом, шо він є перекуп, і переоформляє дуже багато машин в рік, і тому я маю заплатити за нього податок, на що я дуже обурився, і кажу шо давай пів на пів, але він "а мені шо до того мерседеса?",тому іншого виходу як зробити довідку-рахунок, і заплатити податок в мене не було.
Після того, він подзвонив до якоїсь НАсті, чи то не Насті, яка робить ті довідки рахунок, посадив до мене в машину свого "молодшого кента",і ми поїхали робити той докумЕнт.
По дорозі ми зустріли:
Тролейбус-кафе

Гастроном

гараж черепашку

а біля підїзду решалови-насті, на одометрі появилася цифра 222

"налЕво", саме налЕво, отак як бачите, так і читаєте, без помякшення букви Е, в Є, як це говорять москалі і у вас досить цікаво получиться, отак молодший кент, завжди мені повідомляв куда я маю повернути, чи налЕво, чи направо
Зробивши довідку-рахунок, я подумав що краще вже переофорити її буде у себе у Львіві,і подався додому, дорогу я вибрав значно кращу "молодший кент-налЕво", направив мене на дубно, де я виїду на трассу: Київ -Чоп, а там і на Львів
Виїхавши за Луцьк, я помітив що машинку несе вправо, і появився стукіт зліва, проїхавши так паро км. ми зупинилися "пошатати" машину в боки, але не вверх вниз, причини ми не найшли, і вирішили помаленько їхати додому.
Зупинившися в дубно, на місцевій заправці ВОГ, стали очевидцями "москальської наглості", на заправку зайшла сімейка, батьки, двоє дітей, один з них кричав"мама я хочу ЄТО, мама я хочу ЄТО....." біля кожного прилавку, а друга носилась як заполошена по заправці, і без черги рвалася у WC, а люди типу стояли для декорації біля дверей Голова сімейства ж, брав кожен товар, і кричав через цілий зал до касира, з питанням по товару, одна ж матір, мовчала, і пробувала стримати табун дітей рашистів після них зайшли їхні батьки, дід і баба, і біля телефону який стояв на зарядці (це був мій тел. а к151с сторожив його) кричить : "алла, єто твой тЄлЄфон?", на що йому відповідили шо телефон наший,думаю якби біля нього нікого не було, він би собі його прикарманив
Покинули заправку, попили каву, поїли канапки, які робили в 4 ранку, що зроблені просто з"конських" кусків хліба , і подались до рідної домівки, замучені, заспані,але не голодні
По дорозі нам попалася естакада, під якою все було в маслі, там мЄсні рагУлі, зробили собі сервіс, і зливають масло прямо під ноги, зі своїх дЖигулів
довелося доїхати майже до кінця, і полізти дивитися шо там сталося, а сталося там таке: вірвало кріплення амротизатора на ричагу, не так страшно, можна їхати далі, дорога ж рівна.
вже пофіксене кріплення:

через 70 років зустрівся німецький фашист, і російський танк

рівненька дорога, села вздовж дороги набагто розвинутіші, і красивіші, ніж ті які були по дорозі на луцьк


отак ми з моїм мурзіком, проїхали перші майже 500 кілометрів, а саме 480, потратив я на них 33-35 літрів соляри, середня швидкість до луцька 50, з луцьку до львова 70-80 км/год.
втрати-одне кріплення амортизатора
також зрозумів що треба негайно мінЄти всі ущільнювачі по кругу, зробити прикурювач для зарядки, поставити 5-ступку, бо 5 передачі ооооой як не хватало, і шукати новий редуктор.
Приїхавши до львова, думав буду спати, але шось не хотілося, відпочив 2 годинки, і поїхав робити кріплення амортизатора, на все пішло біля двох годин
У вівторок переоформляю на себе, і попрошу якісь файні номера

[k151s]

Ты забыл написать, что как только пересекли границу обл. то даже животные пытались кинуться под колеса.

[Kirik]

Ты забыл написать, что как только пересекли границу обл. то даже животные пытались кинуться под колеса.

шось з голови вилетів пес-суїцидальник.
Їдем, за рульом К151С, помінялися бо він чуть не засинав, а та дорога хоть якогось його розбудила. І тут на обочині дуже чемно стоїть песик, а ми підїжаєм , все блище, і блище, і тут *уяк, пес біжить під машину, по торомозах,пес з сумною мордою втік в село, напевно чекав підходящого моменту, щоб загинути під колесам дойче кара, а то одноманітність тамтешніх доріг представлена жигулями і москвичами довели його до суїцидального стану.
Далі були голуби, які летіли нам в лобове, птахи різні, ще один песик, навіть тварини не витримують такого життя

[Jarevych]

Тіко село ківерці а не кіровці)))