Модератори:Jarevych, Жульєн, Yelik, Dimon, Denja, NIK
Гумор
-
- Повідомлень:309
- З нами з:П'ят, 04 червня 2010, 03:07
- Ім'я:Паша
- Стать:чоловік
- Звідки:Червоноград
- Дякував (ла): 0
- Подякували: 0
- Изя, а шо, правда, шо ты бандитам отдал все золото и деньги?
- Таки да. Они вставили в зад паяльник, а на пузо утюг, и подключили к току!
- И ты сразу отдал?
- А шо, ждать пока за свет накрутит?
- Таки да. Они вставили в зад паяльник, а на пузо утюг, и подключили к току!
- И ты сразу отдал?
- А шо, ждать пока за свет накрутит?
- -kesheme-
- Повідомлень:1816
- З нами з:Суб, 14 квітня 2012, 12:30
- Ім'я:Антон
- Стать:чоловік
- Авто:PT Cruiser 2.4t cabrio, Volvo XC60 T6
- Звідки:Львів
- Дякував (ла): 6 рази
- Подякували: 29 рази
- Контактна інформація:
Re: Гумор
Походу тут місце цій гравіцапі. Зверніть увагу на ціну за нал, на обмін там ще веселіше.
http://auto.ria.com/auto_opel_campo_11998596.html
Сьогодні запропонував мені на Ріа обмінятися з моєю доплатою
А ви ще на ціну на Бмв що Боксер вивісив плювались 

http://auto.ria.com/auto_opel_campo_11998596.html
Сьогодні запропонував мені на Ріа обмінятися з моєю доплатою


www.levelup.lviv.ua
- Sluva
- Повідомлень:7920
- З нами з:Пон, 15 грудня 2008, 14:26
- Ім'я:Славік
- Стать:чоловік
- Авто:Toyota Corolla Luna
- Звідки:Львів
- Дякував (ла): 14 рази
- Подякували: 28 рази
Re: Гумор
ПРО СТРАШНІ НЄДОРАЗУМЄНІЯ
Во первих строках цього поста я должен категорично і безапаляційно заявить: ми з кумом – не [цензура], а вообще – правильні класні пацани.
Однак, іноді трапляється так, що ми разом спимо. В смислі, в одному поміщенії. Як, напрімєр, понапиваємося, або коли ночуємо в одному номері готеля з метою економії срєдств. За границею, як правило, за стойкою консьєржа, стоїть якийсь кльовий, смазлівий пацанчик, який підморгує нам своїми длінними, томними рєсніцами… Так шо хочеться вдягти майку з надпіссю “Ми з кумом не іпем один одного!!!!!!!!!!”…
Спать зі мною в одному номері – достаточно сомнітєльне удовольствіє. Колись помню в Брюсселі прокинувся утром і обнаружив, що кум спить поряд, але в такому імпровізірованному бункері, який він соорудив із усіх подушок, одіял і всяких готельних пуфіков, Вкритий він був тяжолою шторою з головою…
Сначала я злякався, бо думав, що кум просто накануні перебухав і на цій почві з’їхав з глузду. Але він мені пояснив, коли прокинувся, яку ноч ужаса він пережив… Ти заснув, -каже кум, - і відразу став так хропіть, що дребізжало стікло в вікнах. Десь через час ти перестав хропіть і почав чухаться… Чухався ти тоже десь годину… І коли я вже почав звикати до цього умиротворяющего шкреботіння та поринув у перші, делікатні обійми Морфея, - ти почав кашлять, і кашляв до 4-х утра… Потом перестав кашлять і почав хропіть заново…
Ну в мене тоже була своя ноч ужаса… В парижському готелі після досить бурного і у великій стєпєні алкогольного вечора я прокинувся в одній кроваті з кумом часа три в ночі. Я хвилини три не міг понять, де я знаходжуся і хто це спить коло мене… Потом я внізапно обнаружив (ізвіняюся за откровенность) в трусах дірку. Причому ззаді… На тумбочці коло кроваті романтично горіла свіча… Поряд з свічою лежав тюбік з якимсь кремом…
“Ну от воно й сталося”, - подумав я з ізрядною долею ужаса… Странно, шо я не запомнив подробностєй… Але ж дірка, свіча, крем (вазілін чи шо?)… В общим всі уліки наліцо…
Ну, “в жизні все треба попробувать” і “один раз – не [цензура]” – попробував я найти слабоє утішеніє в цих тупих афоризмах… Але воно не помогло, а тільки прошиб мене холодний пот… “Свеча горела на столе, свеча горела…” – процитірував я романтичні строки Пастернака з “Доктора Жеваго”… “И падалі два башмачка со стуком на пол, и воск слезою с ночника на платье капал”… Стало ше хуже, хотілося плакать…
Потом оказалося, що крем – це якась хрєнь для обезбаліванія, бо кум накануні вивихнув плече, свіча горіла – бо в готелі увечері не було свєту… А труси я якось порвав сам, не помню як… В общем все обійшлося.
Ще раз я страшно перелякався на Новий 2005 год. Ми дома великою компанією святкували празник і побєду помаранчевої революції. Вранці я прокинувся і обнаружив кучу гостєй, які спали в разних углах квартіри. Шоб їм не мішать, я піщов в туалєт, сів на біде, взяв бутилку пива і закурив… Потім хотів ще піти полежать, але обнаружив, що нижня часть тіла мене не слухається… Верх хотів встать і піти, а нижня часть тіла була на сто процентів неподвижною.
Пістєц! Допився! – подумав я с жахом. Спаралізувало, [цензура]!
…Вияснилося, що це я просто зачепився поясом од джинсів за кран на біде і тому, не міг встать… Я дуже зрадів, коли це поняв, ніби пережив “второє рождєніє”…
А одного разу в тому ж таки Парижі ми з кумом зайшли в аптеку “Драгстор” на Єлісейських полях (тоді вона ще працювала круглосуточно) щоб купить сігарєт і (знову ж таки вибачайте за откровєнность) – свєчі от “гємора” (іноді таке трапляється при сидячій роботі)…
Кум – франкоязичний, то спілкувався з “ночним портьє аптеки” він, а не я… В аптеці кум побачив цікавий гаджет – разноцвєтні презервативи з моторчиком. Не понятно нашо воно так ізвращаться, але на “подарки” друзьям згодиться.
- Дайте нам, каже кум, - п’ять пачок оцих інтірєсних презервативів з моторчиком і блок “Житана” без фільтра… А - і ще свєчі для жопи, - ляпнув кум, не подумавши про послєдствія…
Аптекарь понімающе нам підморгнув і сказав (це мені кум потім перевів): понімаю рібята, але свєчі не беріть - гавно, січас я вам краще крем порекомендую, та такий, шо не сможете оторвацца друг от друга… Сам пользуюся… З другом…
В общим, всякі нєдоразумєнія в жизні бувають…
А то раз ми сиділи з кумом у нього вдома і пили червоне вино. “От жалко, що ми не пітараси”, - внізапно сказав кум… Це ж яка б економія срєдств получилась. Бо на тих баб бабла не напасешся…
- Ладно, кажу, куме. Я поїхав додому, бо разговор зайшов в якесь опасне русло…(с) Чепінога
Во первих строках цього поста я должен категорично і безапаляційно заявить: ми з кумом – не [цензура], а вообще – правильні класні пацани.
Однак, іноді трапляється так, що ми разом спимо. В смислі, в одному поміщенії. Як, напрімєр, понапиваємося, або коли ночуємо в одному номері готеля з метою економії срєдств. За границею, як правило, за стойкою консьєржа, стоїть якийсь кльовий, смазлівий пацанчик, який підморгує нам своїми длінними, томними рєсніцами… Так шо хочеться вдягти майку з надпіссю “Ми з кумом не іпем один одного!!!!!!!!!!”…
Спать зі мною в одному номері – достаточно сомнітєльне удовольствіє. Колись помню в Брюсселі прокинувся утром і обнаружив, що кум спить поряд, але в такому імпровізірованному бункері, який він соорудив із усіх подушок, одіял і всяких готельних пуфіков, Вкритий він був тяжолою шторою з головою…
Сначала я злякався, бо думав, що кум просто накануні перебухав і на цій почві з’їхав з глузду. Але він мені пояснив, коли прокинувся, яку ноч ужаса він пережив… Ти заснув, -каже кум, - і відразу став так хропіть, що дребізжало стікло в вікнах. Десь через час ти перестав хропіть і почав чухаться… Чухався ти тоже десь годину… І коли я вже почав звикати до цього умиротворяющего шкреботіння та поринув у перші, делікатні обійми Морфея, - ти почав кашлять, і кашляв до 4-х утра… Потом перестав кашлять і почав хропіть заново…
Ну в мене тоже була своя ноч ужаса… В парижському готелі після досить бурного і у великій стєпєні алкогольного вечора я прокинувся в одній кроваті з кумом часа три в ночі. Я хвилини три не міг понять, де я знаходжуся і хто це спить коло мене… Потом я внізапно обнаружив (ізвіняюся за откровенность) в трусах дірку. Причому ззаді… На тумбочці коло кроваті романтично горіла свіча… Поряд з свічою лежав тюбік з якимсь кремом…
“Ну от воно й сталося”, - подумав я з ізрядною долею ужаса… Странно, шо я не запомнив подробностєй… Але ж дірка, свіча, крем (вазілін чи шо?)… В общим всі уліки наліцо…
Ну, “в жизні все треба попробувать” і “один раз – не [цензура]” – попробував я найти слабоє утішеніє в цих тупих афоризмах… Але воно не помогло, а тільки прошиб мене холодний пот… “Свеча горела на столе, свеча горела…” – процитірував я романтичні строки Пастернака з “Доктора Жеваго”… “И падалі два башмачка со стуком на пол, и воск слезою с ночника на платье капал”… Стало ше хуже, хотілося плакать…
Потом оказалося, що крем – це якась хрєнь для обезбаліванія, бо кум накануні вивихнув плече, свіча горіла – бо в готелі увечері не було свєту… А труси я якось порвав сам, не помню як… В общем все обійшлося.
Ще раз я страшно перелякався на Новий 2005 год. Ми дома великою компанією святкували празник і побєду помаранчевої революції. Вранці я прокинувся і обнаружив кучу гостєй, які спали в разних углах квартіри. Шоб їм не мішать, я піщов в туалєт, сів на біде, взяв бутилку пива і закурив… Потім хотів ще піти полежать, але обнаружив, що нижня часть тіла мене не слухається… Верх хотів встать і піти, а нижня часть тіла була на сто процентів неподвижною.
Пістєц! Допився! – подумав я с жахом. Спаралізувало, [цензура]!
…Вияснилося, що це я просто зачепився поясом од джинсів за кран на біде і тому, не міг встать… Я дуже зрадів, коли це поняв, ніби пережив “второє рождєніє”…
А одного разу в тому ж таки Парижі ми з кумом зайшли в аптеку “Драгстор” на Єлісейських полях (тоді вона ще працювала круглосуточно) щоб купить сігарєт і (знову ж таки вибачайте за откровєнность) – свєчі от “гємора” (іноді таке трапляється при сидячій роботі)…
Кум – франкоязичний, то спілкувався з “ночним портьє аптеки” він, а не я… В аптеці кум побачив цікавий гаджет – разноцвєтні презервативи з моторчиком. Не понятно нашо воно так ізвращаться, але на “подарки” друзьям згодиться.
- Дайте нам, каже кум, - п’ять пачок оцих інтірєсних презервативів з моторчиком і блок “Житана” без фільтра… А - і ще свєчі для жопи, - ляпнув кум, не подумавши про послєдствія…
Аптекарь понімающе нам підморгнув і сказав (це мені кум потім перевів): понімаю рібята, але свєчі не беріть - гавно, січас я вам краще крем порекомендую, та такий, шо не сможете оторвацца друг от друга… Сам пользуюся… З другом…
В общим, всякі нєдоразумєнія в жизні бувають…
А то раз ми сиділи з кумом у нього вдома і пили червоне вино. “От жалко, що ми не пітараси”, - внізапно сказав кум… Це ж яка б економія срєдств получилась. Бо на тих баб бабла не напасешся…
- Ладно, кажу, куме. Я поїхав додому, бо разговор зайшов в якесь опасне русло…(с) Чепінога
"Живіть так, щоб було з чого поржати" (с) Кузьма
- jetros
- Повідомлень:2729
- З нами з:П'ят, 25 вересня 2009, 08:17
- Ім'я:Ростислав
- Стать:чоловік
- Авто:Рено Еспейс 3;Сelica GTi;GOLF IV 1.6 16V
- Номер:ROS
- Звідки:Львів-Дріжзавод
- Дякував (ла): 6 рази
- Подякували: 4 рази
Re: Гумор
- Какая у тебя зарплата?
- 1500.
- Лох!
- В день.
- Всё равно не много.
- Евро.
- Сyyyyyyка!!!
Мужик возвращается домой раньше времени, заходит в квартиру и вдруг слышит из спальни голоса своего шефа и жены. Он сразу так тихо-тихо пошёл к двери:
- Ни фига себе, ещё спросит, что я делаю дома в рабочее время!
Здорово, Вася! Ну мы вчера перебрали, аж глюка пошла! Особенно, когда лимон по столу на тонких ножках забегал!
- Так это ты гад , мою канарейку, в чай выжал?
Челябинские миньетчицы настолько суровые, что у челябинских мужиков простыни всасываются в задницу
презервативы DUREX - 200 рублей на х@й!!!
Заходит муж с женой к доктору и говорит:
-Вот в @@зду моей жины краб залез.
Доктор посмотрел и спрашивает
-Но там же кирпич?!?!
-Да,да, вот за ним он и живёт.
Идет по грузинскому селу старый дед, несет на хUе ведро
воды. Молодой джигит ему кричит:
- Эй дэдушька Вахтанг! Ти что дэлаеш?
- Старый стал, руки савсэм нэ дэржат...
- 1500.
- Лох!
- В день.
- Всё равно не много.
- Евро.
- Сyyyyyyка!!!
Мужик возвращается домой раньше времени, заходит в квартиру и вдруг слышит из спальни голоса своего шефа и жены. Он сразу так тихо-тихо пошёл к двери:
- Ни фига себе, ещё спросит, что я делаю дома в рабочее время!
Здорово, Вася! Ну мы вчера перебрали, аж глюка пошла! Особенно, когда лимон по столу на тонких ножках забегал!
- Так это ты гад , мою канарейку, в чай выжал?
Челябинские миньетчицы настолько суровые, что у челябинских мужиков простыни всасываются в задницу
презервативы DUREX - 200 рублей на х@й!!!
Заходит муж с женой к доктору и говорит:
-Вот в @@зду моей жины краб залез.
Доктор посмотрел и спрашивает
-Но там же кирпич?!?!
-Да,да, вот за ним он и живёт.
Идет по грузинскому селу старый дед, несет на хUе ведро
воды. Молодой джигит ему кричит:
- Эй дэдушька Вахтанг! Ти что дэлаеш?
- Старый стал, руки савсэм нэ дэржат...
Мокнут мешти, мокнут сподні
Зашмальцовані шкарпетки
А я стою в бальоновім плащи
[url=http://forum-lines.ru/][img]http://forum-lines.ru/rez/ab282677.gif[/img][/url]
Зашмальцовані шкарпетки
А я стою в бальоновім плащи
[url=http://forum-lines.ru/][img]http://forum-lines.ru/rez/ab282677.gif[/img][/url]
- Drumandbasser
- Повідомлень:865
- З нами з:Вів, 05 березня 2013, 19:00
- Ім'я:Володя
- Стать:чоловік
- Авто:Centurion Backfire M2
- Звідки:Львів
- Дякував (ла): 2 рази
- Подякували: 2 рази
- Контактна інформація:
Re: Гумор
- Ватник, ты ездил в Киев?
- Да.
- И что там?
- Ничего. Насрал им на майдане.
- И что тебе сказали?
- Ничего. Я тихо срал. Чтобы никто не видел. Не снимая штаны.
- Да.
- И что там?
- Ничего. Насрал им на майдане.
- И что тебе сказали?
- Ничего. Я тихо срал. Чтобы никто не видел. Не снимая штаны.
- Yust
- Повідомлень:6645
- З нами з:Сер, 20 липня 2011, 21:46
- Стать:чоловік
- Авто:Suzuki SX4 S-Cross GLX
- Звідки:Львів
- Дякував (ла): 0
- Подякували: 0
Re: Гумор
Доллар - 38, Евро - 50. Ну что, сраные еврогейцы и пиндосы, как же вы теперь будете жить с такими дорогими деньгами? 

Шукаючи Європу ми знайшли Україну.
- Yust
- Повідомлень:6645
- З нами з:Сер, 20 липня 2011, 21:46
- Стать:чоловік
- Авто:Suzuki SX4 S-Cross GLX
- Звідки:Львів
- Дякував (ла): 0
- Подякували: 0
Re: Гумор
Путин спрашивает Шойгу - а вы давно были в отпуске?
Шойгу в истерике - я не хочу в отпуск. Что я забыл на этой Украине?
Шойгу в истерике - я не хочу в отпуск. Что я забыл на этой Украине?
Шукаючи Європу ми знайшли Україну.
- Yust
- Повідомлень:6645
- З нами з:Сер, 20 липня 2011, 21:46
- Стать:чоловік
- Авто:Suzuki SX4 S-Cross GLX
- Звідки:Львів
- Дякував (ла): 0
- Подякували: 0
Re: Гумор
По состоянию на 11 сентября золотовалютные резервы Новороссии составили 520 колец, 1500 серёжек, 362 цепочки и 7 коронок
Шукаючи Європу ми знайшли Україну.
- AndrewK
- Повідомлень:10068
- З нами з:Пон, 26 вересня 2005, 10:30
- Ім'я:Андрій
- Стать:чоловік
- Авто:SEAT Cordoba 2.0, Hyundai Getz 1.3 АКП
- Номер:ВР0001КМ
- Звідки:Зараз Львів
- Дякував (ла): 150 рази
- Подякували: 117 рази
Re: Гумор
ДО ВВЕДЕННЯ САНКЦІЙ
Русский Иван встал утром, почистил зубы американской зубной
щёткой, намазав на неё американскую зубную пасту, побрился американской
бритвой, умылся французским мылом, нанёс на лицо американский гель после бритья,
вскипятил в шведском чайнике воду, попил из польской чашечки бразильский кофе,
надел итальянский костюм, надушился немецким одеколоном, закрыл входную дверь
на два английских замка, сел в американский автомобиль, купленный в еврейский
кредит.
Включил японский радиоприёмник, выбрал радиостанцию
«Европа+», транслирующую британскую песню, поехал по русской дороге, матерясь
на русском языке, объезжая русские колдобины и русские ухабы, купил два «Биг
Тэйсти» и «Кока-Колу» в «Макдональдсе», приехал в офис, поставил машину на
охраняемый паркинг со швейцарской сигнализацией и канадской системой
видеонаблюдения.
Поднялся на финском лифте, вошёл в кабинет с табличкой
«отдел мерчендайзинга», включил американский компьютер с американской
операционной системой, зашёл в Интернет, созданный американцами, ввёл
английскими буквами вэб-адрес американской социальной сети, зашёл на свой
аккаунт и написал в блог:
«НЕ ДАДИМ ЗАПАДУ ПОРАБОТИТЬ РОССИЮ!»
ПІСЛЯ ВВЕДЕННЯ
Русский Иван встал утром, почистил зубы пучком травы, предварительно
обмокнув её в песок с содой, побрился топором, умылся дегтярным мылом, нанёс на
лицо тройной одеколон, вскипятил в кружке воды, попил из неё же чефир, надел
ватные штаны и фуфайку, надушился ландышем, подпер входную дверь поломанной
шваброй, сел за руль в отечественную ладу Калина купленной в отечественном
автопроме.
Включил отечественный радиоприемник Эола РМ-320СА, выбрал
радиостанцию "Кисель ФМ", транслирующую отечественную песню "Барыня сударыня",
поехал по русской дороге, матерясь на русском языке, объезжая русские колдобины
и русские ухабы, купил два пирожка с капустой и стакан "стекломоя", приехал в
разваливающийся офис, поставил машину под окном.
Поднялся по ступенькам, вошёл в кабинет с табличкой «отдел
продвижения спроса», включил ПВМ "ИСКРА", зашёл в Интернет, созданный
американцами, ввёл английскими буквами вэб-адрес американской социальной сети,
зашёл на свой аккаунт и написал в блог:
"ПУТИН ХУ_ЙЛО" & "ПТН ПНХ".
Русский Иван встал утром, почистил зубы американской зубной
щёткой, намазав на неё американскую зубную пасту, побрился американской
бритвой, умылся французским мылом, нанёс на лицо американский гель после бритья,
вскипятил в шведском чайнике воду, попил из польской чашечки бразильский кофе,
надел итальянский костюм, надушился немецким одеколоном, закрыл входную дверь
на два английских замка, сел в американский автомобиль, купленный в еврейский
кредит.
Включил японский радиоприёмник, выбрал радиостанцию
«Европа+», транслирующую британскую песню, поехал по русской дороге, матерясь
на русском языке, объезжая русские колдобины и русские ухабы, купил два «Биг
Тэйсти» и «Кока-Колу» в «Макдональдсе», приехал в офис, поставил машину на
охраняемый паркинг со швейцарской сигнализацией и канадской системой
видеонаблюдения.
Поднялся на финском лифте, вошёл в кабинет с табличкой
«отдел мерчендайзинга», включил американский компьютер с американской
операционной системой, зашёл в Интернет, созданный американцами, ввёл
английскими буквами вэб-адрес американской социальной сети, зашёл на свой
аккаунт и написал в блог:
«НЕ ДАДИМ ЗАПАДУ ПОРАБОТИТЬ РОССИЮ!»
ПІСЛЯ ВВЕДЕННЯ
Русский Иван встал утром, почистил зубы пучком травы, предварительно
обмокнув её в песок с содой, побрился топором, умылся дегтярным мылом, нанёс на
лицо тройной одеколон, вскипятил в кружке воды, попил из неё же чефир, надел
ватные штаны и фуфайку, надушился ландышем, подпер входную дверь поломанной
шваброй, сел за руль в отечественную ладу Калина купленной в отечественном
автопроме.
Включил отечественный радиоприемник Эола РМ-320СА, выбрал
радиостанцию "Кисель ФМ", транслирующую отечественную песню "Барыня сударыня",
поехал по русской дороге, матерясь на русском языке, объезжая русские колдобины
и русские ухабы, купил два пирожка с капустой и стакан "стекломоя", приехал в
разваливающийся офис, поставил машину под окном.
Поднялся по ступенькам, вошёл в кабинет с табличкой «отдел
продвижения спроса», включил ПВМ "ИСКРА", зашёл в Интернет, созданный
американцами, ввёл английскими буквами вэб-адрес американской социальной сети,
зашёл на свой аккаунт и написал в блог:
"ПУТИН ХУ_ЙЛО" & "ПТН ПНХ".
Бруківка-гімно
Ненавижу тюнинг выхлопа.Эти звуки так же фальшивы, как улыбка проститутки. Д.Кларксон
Ненавижу тюнинг выхлопа.Эти звуки так же фальшивы, как улыбка проститутки. Д.Кларксон
- Myself
- Повідомлень:5228
- З нами з:Вів, 05 травня 2009, 14:52
- Ім'я:Oleksandr
- Стать:чоловік
- Авто:Mitsubishi ASX
- Номер:ВС 0990 ВО
- Дякував (ла): 19 рази
- Подякували: 71 рази
- Контактна інформація:
Re: Гумор
Yust писав: Доллар - 38, Евро - 50. Ну что, сраные еврогейцы и пиндосы, как же вы теперь будете жить с такими дорогими деньгами?


"Нам не страшні московські воші. Нам страшні українські гниди."
Симон Петлюра
Симон Петлюра
- Yust
- Повідомлень:6645
- З нами з:Сер, 20 липня 2011, 21:46
- Стать:чоловік
- Авто:Suzuki SX4 S-Cross GLX
- Звідки:Львів
- Дякував (ла): 0
- Подякували: 0
Re: Гумор
Бійці 128 бригади зловили в зоні АТО сепаратистів.
- Мішо, позерай, сепаратиста-м туй зловив.
- Десь го зловив?
- Туй на путьови.
- А се наш сепаратист вадь мацкальський?
- Фрас го знає. Йшов на машині. Я го остановив і зазвідав-ім, ди йде. Вун ми каже, ош у «магазин». Се се бовт по їхньому. Я вже сякий ош відпустити, або позераву – висить у машині лєнточка, ги сто жУків у шорі! Но то я го утяг із машини і положив на землю. Никай, там лежить. А пак знайшов-ім у багажнику автомат. Думаву, ош се се мацкаль.
- Може узвідати, де суть го цімбори?
- Мож. Айбо вун нич української не розуміє. Я пробував. Вун лем на ня упозерався ги баран на нові ворота. Нич української не розуміє.
- Йдеме. Я попробую.
- Добридинь! Як ся маєш? Не тисне шнурок на руки?
- Что?
- Дораз тя уєбу та бде ти і «что» і «как». Як ся пишеш?
- Пішеш?
- Айно! Фамілія, ім’я, по батькови. Удкідь-ісь?
- Іванов Іван Івановіч
- Не миригуй ня, бо точно тя дораз уєбу. Маєш метрику даяку?
- Что?
(чути звук удару у вухо)
- Я тя придупреждав, ош не миригуй ня. Метрика є? Паспорт по вашому. Утлевел. Аусвайс. Пітьо, як бде по англицьки паспорт?
(Пітьо помагає)
- Па-ас-с-спо-орт
- Дякуву.
(До сепаратиста)
- Ду ю спікінглиш? Ху із он дьюті тудей! Паспорт маєш? Паспорт!
- Да. Вот в карманє.
- Так. Іванов Іван Іванович. Не надурив. Зря-м тя у вухо ввалив-ім. Но вибач. Малинько-м нись миригований-ім. Айбо паспорт мацкальський, ге?
- Что?
(чути звук удару у друге вухо)
- Пувів-ім ти, ош не чтокай. Кажу, ош паспорт мацкальський. Як ісь-ся туй оказав?
- Оказав?
- Айно, оказав. Прописаний-ісь у Ростови, а йдеш із лєнточков і автоматом у Україні. Лем не кажи ми, ош ся заблудив.
- Заблудив?
- Ти што, [цензура] єден? Не розумієш української, то бдеме по русскі. Звідаву, ош КАК ти ся туй оказав? ПРІЄХАЛ, звідаву, як, до фраса?
- Чєво???
(чути черговий удар у вухо)…
Щоб мацкальські солдафони не получали у вухо – пропоную їм вивчити наступні запитання, які бде ставити їм закарпатська файта у зоні АТО:
Як ся пишеш? – Фамилия, имя, отчество?
Де йдеш, до фраса? – куда вас черти нєсут?
Маєш метрику даяку? – У Вас есть какие-то документы, которыє удостоверяют вашу личность?
Де суть твої цімбОри? – В каком квадрате находится группа Ваших войск?
Кулько вас туй? – Каково количество вашей группы?
Ти [цензура] єден? – Мне кажется, вы не поняли сути моего вопроса.
Не миригуй ня – Ваши вопросы очень похожи на желание затянуть время или обмануть меня. Это не может не злить. Особенно на фоне всеобщей нервозности в зоне АТО.
Дораз тя уєбу – Вы вынуждаете меня применить к вам методы физического воздействия. Это претит моему мировоззрению, но Вы не оставляете мне других вариантов получения необходимой нам информации с Вашей стороны.
- Мішо, позерай, сепаратиста-м туй зловив.
- Десь го зловив?
- Туй на путьови.
- А се наш сепаратист вадь мацкальський?
- Фрас го знає. Йшов на машині. Я го остановив і зазвідав-ім, ди йде. Вун ми каже, ош у «магазин». Се се бовт по їхньому. Я вже сякий ош відпустити, або позераву – висить у машині лєнточка, ги сто жУків у шорі! Но то я го утяг із машини і положив на землю. Никай, там лежить. А пак знайшов-ім у багажнику автомат. Думаву, ош се се мацкаль.
- Може узвідати, де суть го цімбори?
- Мож. Айбо вун нич української не розуміє. Я пробував. Вун лем на ня упозерався ги баран на нові ворота. Нич української не розуміє.
- Йдеме. Я попробую.
- Добридинь! Як ся маєш? Не тисне шнурок на руки?
- Что?
- Дораз тя уєбу та бде ти і «что» і «как». Як ся пишеш?
- Пішеш?
- Айно! Фамілія, ім’я, по батькови. Удкідь-ісь?
- Іванов Іван Івановіч
- Не миригуй ня, бо точно тя дораз уєбу. Маєш метрику даяку?
- Что?
(чути звук удару у вухо)
- Я тя придупреждав, ош не миригуй ня. Метрика є? Паспорт по вашому. Утлевел. Аусвайс. Пітьо, як бде по англицьки паспорт?
(Пітьо помагає)
- Па-ас-с-спо-орт
- Дякуву.
(До сепаратиста)
- Ду ю спікінглиш? Ху із он дьюті тудей! Паспорт маєш? Паспорт!
- Да. Вот в карманє.
- Так. Іванов Іван Іванович. Не надурив. Зря-м тя у вухо ввалив-ім. Но вибач. Малинько-м нись миригований-ім. Айбо паспорт мацкальський, ге?
- Что?
(чути звук удару у друге вухо)
- Пувів-ім ти, ош не чтокай. Кажу, ош паспорт мацкальський. Як ісь-ся туй оказав?
- Оказав?
- Айно, оказав. Прописаний-ісь у Ростови, а йдеш із лєнточков і автоматом у Україні. Лем не кажи ми, ош ся заблудив.
- Заблудив?
- Ти што, [цензура] єден? Не розумієш української, то бдеме по русскі. Звідаву, ош КАК ти ся туй оказав? ПРІЄХАЛ, звідаву, як, до фраса?
- Чєво???
(чути черговий удар у вухо)…
Щоб мацкальські солдафони не получали у вухо – пропоную їм вивчити наступні запитання, які бде ставити їм закарпатська файта у зоні АТО:
Як ся пишеш? – Фамилия, имя, отчество?
Де йдеш, до фраса? – куда вас черти нєсут?
Маєш метрику даяку? – У Вас есть какие-то документы, которыє удостоверяют вашу личность?
Де суть твої цімбОри? – В каком квадрате находится группа Ваших войск?
Кулько вас туй? – Каково количество вашей группы?
Ти [цензура] єден? – Мне кажется, вы не поняли сути моего вопроса.
Не миригуй ня – Ваши вопросы очень похожи на желание затянуть время или обмануть меня. Это не может не злить. Особенно на фоне всеобщей нервозности в зоне АТО.
Дораз тя уєбу – Вы вынуждаете меня применить к вам методы физического воздействия. Это претит моему мировоззрению, но Вы не оставляете мне других вариантов получения необходимой нам информации с Вашей стороны.
Шукаючи Європу ми знайшли Україну.
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 16 гостей