Наф воно мені здалося?(Або як зустріли Пікачу в Cан Ф-ско.)
Додано: Нед, 27 травня 2007, 22:56
І так, вислали мене у відряження у штати. Можна сказати не дуже хотів сюди, та і по приїзду зрозумів що у "нас" краще
Почалося з того що 10годин їхав у Київ в поїзді при жарі 30 градусів.. Ужос [цензура]..
І вже там згадав що забув блютус адаптер(щоб фотки з телефона скидувати) і сонцезахисні окуляри І подумав про ще одну річ, але про неї потім щоб була інтрига чуток
В києві порадував таксіст, по акценту я так розумію з якогось села, який одного разу пролетів на червоне Після чого я чемно застрібнув ремінь. Взяв 102 грн, добре що я замовив таксі по телефону
Наші люди як завжди "доброзичливі". Каза в аеропорту не пустила мою сумку на борт.. Сказала що завелика і заважка. Хоча я потім в літаку бачив не менші сумки у людей Так що 3 години польоту в Амстердам і потім 10 годин в Сан Ф-ко думав тільки про свої сорочки і костюми без яких у штатах мені нічого робити і придумував запасні варіанти поки буду чекати кілька днів сумку якщо провтикають вчасно перекинути з літака на літак...
Далі до мене вчепилась тьотка з Вінницької обл. яка блін по англ. знала тільки слово "пліз" Думаю афігєть.. Але вона сказала що її зустрічає брат на машині, отож сподіваючись що мене завезуть по вартості бензину у потрібне мені місто, тому все таки вирішив допомогти А взагалі то тріндєц, як можна їхати кудась НІФІГА не знаючи? Я в шоці просто...
Ок, в літаку до штатів класно годували і було багато фрішного піва Зер гут Літак великий, отож здавалося що просто просидів в кімнаті
Ок, прилетів в С. Ф-ко. Проходжу паспортний контроль, забираю багаж(о чудо, не провтикали перекинути) іду в сторону виходу. І тут зупиняє мене один офісер і каже пройти до іншого. Інший мило вітається, дивиться паспорт, каже що народився на день раніше від мене але в іншому році і каже пройти далі...
Проходжу і починаються стандартні запитанняхто пакував сумку і т.д. Та й починає перерелопачувати мою сумку. І знаєте чому? От тепер приходить істина до мене(згадайте про річ яку я згадав у поїзді) - я ще вдома вдягнув(і поїхав у ній) футболку з написом Амстердам і великим листочком коноплі:))
От такі то пироги, як офісер сказав - "У нас то вільна країна, але якщо ти до нас їдеш у такому одягу то тут щось не то:)" І далі кілька слів про поганих наркоторговців які отруюють бідних амерікосів:))
Доречі, знайомий в Амстердамі в аеропорту по пріколу тихенько сказав "Алах акбар", от його відразу докладно обшукали, чуть не до трусів хотіли роздягнути:))))
От таке то... Будьте уважно що вдягаєте і говорите в країнах заляканих терористами :))
Почалося з того що 10годин їхав у Київ в поїзді при жарі 30 градусів.. Ужос [цензура]..
І вже там згадав що забув блютус адаптер(щоб фотки з телефона скидувати) і сонцезахисні окуляри І подумав про ще одну річ, але про неї потім щоб була інтрига чуток
В києві порадував таксіст, по акценту я так розумію з якогось села, який одного разу пролетів на червоне Після чого я чемно застрібнув ремінь. Взяв 102 грн, добре що я замовив таксі по телефону
Наші люди як завжди "доброзичливі". Каза в аеропорту не пустила мою сумку на борт.. Сказала що завелика і заважка. Хоча я потім в літаку бачив не менші сумки у людей Так що 3 години польоту в Амстердам і потім 10 годин в Сан Ф-ко думав тільки про свої сорочки і костюми без яких у штатах мені нічого робити і придумував запасні варіанти поки буду чекати кілька днів сумку якщо провтикають вчасно перекинути з літака на літак...
Далі до мене вчепилась тьотка з Вінницької обл. яка блін по англ. знала тільки слово "пліз" Думаю афігєть.. Але вона сказала що її зустрічає брат на машині, отож сподіваючись що мене завезуть по вартості бензину у потрібне мені місто, тому все таки вирішив допомогти А взагалі то тріндєц, як можна їхати кудась НІФІГА не знаючи? Я в шоці просто...
Ок, в літаку до штатів класно годували і було багато фрішного піва Зер гут Літак великий, отож здавалося що просто просидів в кімнаті
Ок, прилетів в С. Ф-ко. Проходжу паспортний контроль, забираю багаж(о чудо, не провтикали перекинути) іду в сторону виходу. І тут зупиняє мене один офісер і каже пройти до іншого. Інший мило вітається, дивиться паспорт, каже що народився на день раніше від мене але в іншому році і каже пройти далі...
Проходжу і починаються стандартні запитанняхто пакував сумку і т.д. Та й починає перерелопачувати мою сумку. І знаєте чому? От тепер приходить істина до мене(згадайте про річ яку я згадав у поїзді) - я ще вдома вдягнув(і поїхав у ній) футболку з написом Амстердам і великим листочком коноплі:))
От такі то пироги, як офісер сказав - "У нас то вільна країна, але якщо ти до нас їдеш у такому одягу то тут щось не то:)" І далі кілька слів про поганих наркоторговців які отруюють бідних амерікосів:))
Доречі, знайомий в Амстердамі в аеропорту по пріколу тихенько сказав "Алах акбар", от його відразу докладно обшукали, чуть не до трусів хотіли роздягнути:))))
От таке то... Будьте уважно що вдягаєте і говорите в країнах заляканих терористами :))
Так поняв шо то не найгірше шо з тобою сталося 
Одним словом Ligalize 
