Форум Львівського Тюнінг Клубу

№ 4`08 / Практика / Закон на дороге
ГАИ нашла в себе силы
ГАИ наконец-то нашла возможность эффективно бороться с нарушителями ПДД. Как? Это мы и наблюдаем сегодня на дорогах.
Последние две недели стали для украинских водителей кошмарными. Гаишники активизировались не на шутку – за серьезные нарушения можно даже лишиться прав. Параллельно с местными автоинспекторами работают мобильные спецгруппы, переброшенные из других регионов, работники которых привлекают к ответственности всех нарушителей, невзирая на «крутизну» машины и положение ее владельца в обществе. Причем это не кратковременная операция, а новые формы работы, которые, по словам начальника Департамента ГАИ МВД Украины генерал-майора милиции Сергея Коломийца, будут применяться и в дальнейшем. Прибегнуть к ним заставила постоянно возрастающая аварийность, провоцируемая вседозволенностью и безнаказанностью отечественных участников дорожного движения. Так, смертность в Украине в 7-8 раз превышает показатели Германии, Австрии, Португалии и Швеции: у нас в 100 ДТП гибнут в среднем 15 человек!
Для стимулирования мобильных экипажей их сотрудникам планируют платить в 2 раза больше, чем обычным гаишникам (около 3,5 тыс. грн.). А по итогам месяца за привлечение к ответственности «крутых» нарушителей на престижных иномарках гаишников будут премировать. Экипажи оснастят современной техникой (скоростными патрульными автомобилями, видеокамерами и т. п.) и обеспечат необходимым количеством горюче-смазочных материалов.
Задерживают – и в суд!
За какие же нарушения предусмотрено лишение прав? В действующем Кодексе Украины об административных правонарушениях имеется пять таких статей (как альтернатива предусмотрен и штраф):
нарушение правил проезда железнодорожных переездов;
дорожно-транспортное происшествие;
невыполнение требований работника ГАИ об остановке и уезд с места ДТП;
управление ТС в нетрезвом состоянии;
создание аварийной ситуации.
Итак, сегодня при выявлении любого из вышеперечисленных нарушений сотрудники ГАИ, как и прежде, составляют соответствующий административный протокол, а после этого задерживают (а не изымают!) водительское удостоверение и везут провинившегося водителя в суд. Такие действия предусмотрены ст. 260 КоАП Украины (см. справку). Далее дежурный судья в оперативном порядке рассматривает дело и выносит свое решение по сути вопроса. Учитывая сложившуюся в стране ситуацию с высокой аварийностью и низкой дисциплиной участников движения, во многих случаях нарушителей лишают права управления на срок, предусмотренный соответствующей статьей КоАП. В зависимости от вида нарушения минимальный срок – 3 месяца, максимальный – 3 года.
Защищайтесь!
Обратите внимание – сотрудники ГАИ не имеют права изымать или лишать водительских удостоверений, то есть забрать права и уехать с ними. Согласно закону это прерогатива суда. На этом акцентировал внимание Сергей Коломиец. Если такие факты злоупотреблений будут иметь место, начальник Госавтоинспекции просил немедленно сообщать о них по телефону доверия ДГАИ. На линии при выявлении нарушения гаишники задерживают права и доставляют документы и их владельца в суд. Хотя некоторые юристы говорят о том, что забирать права не имеет права даже суд! (См. мнение адвоката).

С начала года на украинских дорогах погибло на 107 человек меньше и на 1200 человек меньше получили травмы при ДТП, чем за аналогичный период прошлого года.


Кстати, если водитель считает, что аварийная ситуация ему вменяется неправомерно – то есть своим нарушением он не заставил других участников движения принять какие-либо меры для предотвращения ДТП, свою правоту он может отстоять в суде. В таком случае судья вместо лишения прав может ограничиться лишь штрафом. И это вполне реально – согласно статистике ДГАИ, с 10 по 17 января было составлено 17510 админпротоколов по «лишенческим» статьям, а суды лишили прав только 5553 водителя – остальные отделались штрафами.
Довести до конца
Итак, новые методы работы украинской Госавтоинспекции уже сегодня дали положительные результаты – по данным ДГАИ, с начала года количество погибших уменьшилось на 107 человек, а пострадавших в ДТП – на 1200 по сравнению с аналогичным периодом 2007 года. То есть улучшение порядка на дорогах ведет к уменьшению трагических случаев. Хочется надеяться, что у ГАИ хватит сил и вдохновения не бросить начатую работу и сделать украинские дороги более безопасными!

Мнение ГАИ
Сергей Коломиец
Генерал-майор милиции начальник ДГАИ МВД Украины
Сотрудники ГАИ не имеют права изымать или лишать водительских удостоверений – то есть забрать права и уехать с ними. При выявлении грубых нарушений гаишники задерживают права и доставляют документы и их владельца в суд, который и выносит решение – лишить права управления или наложить штраф.




Аварийная ситуация
Термин «аварийная ситуация» трактуется в КоАП Украины (ст. 122) как нарушения ПДД, которые вынудили других участников дорожного движения резко изменить скорость, направление движения или принять другие меры по обеспечению личной безопасности или безопасности других граждан.
Задержание документов
Согласно ст. 260 КоАП с целью «…..обеспечения своевременного и правильного рассмотрения дел и выполнения постановлений в делах об административных нарушениях допускается административное задержание лиц, личный осмотр вещей и изъятие вещей и документов». А в ст. 262 уточняется, что административное задержание возможно также при нарушении Правил дорожного движения.




Мнение юриста
Андрей Евстигнеев
Адвокат
По моему убеждению, изъятие водительских удостоверений проводится неправомерно. Изъятие прав – элемент производства по делу об админправонарушении ПДД, которое регламентируется Кодексом Украины об административных правонарушениях (КоАП). До 05.04. 2001 г. часть 5 ст. 265 КоАП предусматривала, что при совершении нарушения, за которое в соответствии с данным кодексом может быть наложено административное взыскание, у виновника изымается удостоверение водителя (талон к нему) до вынесения постановления в деле и уплаты штрафа. После ее исключения в КоАП нет ни одной нормы, которая бы регулировала указанное изъятие. Более того, в ст. 318 КоАП «Порядок выполнения постановления о лишении права управления транспортным средством» четко и однозначно предусмотрено, что в случае вынесения судом постановления о лишении прав изъятое в соответствии с ч. 5 статьи 265 КоАП (которой в этом кодексе нет!) удостоверение водителя не возвращается. В данном случае КоАП ссылается на несуществующую норму. Это указывает на невозможность законного исполнения решения об изъятии прав. И пока в админкодекс не будут внесены соответствующие изменения, действия работников ГАИ незаконны.

Телефон доверия ДГАИ МВД Украины: (044) 272-46-59
Телефон доверия УГАИ ГУ МВД Украины в г. Киеве: (044) 483-70-64

С ДОРОГИ В СУД: ПРАВОМЕРНОСТЬ И МЕРЫ ЮРИДИЧЕСКОГО ПРОТИВОДЕЙСТВИЯ.

…Совсем ещё недавно было трудно даже представить, что придётся писать такую статью на такую тему. Кое-кому даже казалось, что наша страна движется по пути к демократизации и становлению правового государства. Как часто бывает, иллюзии были разрушены именно событиями в автомобильной сфере. А именно – акцией, которая проводится, по громогласным заявлениям отдельных политических деятелей, с 10 января текущего года.
Как известно, заключается эта акция не просто в том, что ГАИ более активно контролирует дороги и действия участников движения на них, и даже не только в том, что ряд нарушений трактуются (часто безосновательно) как создание аварийной обстановки, но и в том, что водителя либо доставляют в суд прямо с дороги, под «конвоем» сотрудника ГАИ, у которого остаётся изъятое водительское удостоверение, и там дело немедленно рассматривается, либо на месте вручается бумажка (назвать это документом не поворачивается язык) под названием „сповіщення” (кто-то же придумал такую лингвистическую новеллу!), о том, что рассмотрение дела состоится в ближайшие дни.
Вот с этой практикой, точнее, с её законностью, нам и предстоит разобраться. А если она незаконна – выработать меры противодействия. И сделать это не на основании домыслов тех, кто хотел бы максимально уменьшить возможности водителя для защиты, и не на основании проектов, а исключительно на основании законодательства, действующего на момент написания статьи.
Итак, обычно давление на водителя начинается с изъятия у него водительского удостоверения. Насколько оно законно?
В настоящий момент изъятие водительского удостоверения при оформлении протокола об административном правонарушении КоАП Украины не предусматривает. Соответствующая часть, которая давала такое право сотрудникам ГАИ, из ст.265 КоАП давно исключена. Между тем, ст.19 Конституции Украины ограничивает действия должностного лица органа государственной власти пределами, способом и порядком, прямо предусмотренными законом.
Некоторые специалисты обосновывают возможность изъятия водительского удостоверения нормами Закона Украины «О дорожном движении». Согласиться с этим нельзя, по крайней мере, относительно случаев, когда оно проводится при оформлении административного правонарушения. Поскольку указанный закон не содержит чисто процессуальных норм, на основании которых это возможно было бы сделать. А раз так, то уже налицо нарушение пределов, способа и порядка действий, непосредственно установленных законом для должностного лица.
Поэтому такие действия сотрудника ГАИ могут быть обжалованы в дальнейшем.
Насколько законна доставка водителя в суд немедленно после составления протокола?
И опять обратимся к КоАП.
Ст.259 этого Кодекса чётко устанавливает перечень случаев и мест, куда может быть доставлен «нарушитель» непосредственно после нарушения. Суд, доставка для немедленного рассмотрения дела, в этот перечень не входит!
Может быть, считать происходящее административным задержанием?
Что ж, тогда к этому тоже предъявляются определённые требования. Задержание ведь относится к мерам обеспечения производства по делам об административных правонарушениях. Ст.260 КоАП чётко говорит, в каких случаях могут быть приняты такие меры. Во-первых, в случаях прямо предусмотренных законом. Доставка в суд прямо с места нарушения законом не предусмотрена. Во-вторых, с целью пресечения административных правонарушений, когда исчерпаны другие средства воздействия. В данном случае, если водителя остановили, то тем самым административное правонарушение (если оно вообще было) уже пресечено, и никакие другие меры для этого не требуются. Или с целью установления личности, составления протокола, если это невозможно сделать на месте. Между тем, личность водителя устанавливается по его документам, тогда как о задержании для составления протокола говорить не приходится: если водителя везут в суд, - это означает, что протокол уже составлен. Или для обеспечения своевременного и правильного рассмотрения дел. Однако в данном случае это не является необходимостью. И больше того: как будет показано ниже, «правильным» такое рассмотрение дел быть не может вообще.
При этом в случае, когда сотрудником милиции производится административное задержание, это в обязательном порядке должно быть оформлено протоколом, а также о задержании должно быть сообщено родственникам задержанного, а по его желанию – по его месту работы.
Итак, мы выяснили, что ни доставление нарушителя, ни задержание в случае с доставкой в суд применены быть не могут. Однако зададимся вопросом: а насколько вообще правомерна такая передача дел – прямо с дороги судье?
Ст.257 КоАП предусматривает пересылку протокола. Т.е. определённый порядок направления дела в суд по инстанции, но никак не его сдачу непосредственно сотрудником ГАИ, составившим протокол, в суд.
Более того. В самом суде принятие и движение любых документов, в т.ч. и админматериалов, чётко регламентировано. В частности, Инструкцией о делопроизводстве в местном общем суде (приказ Государственной судебной администрации Украины 27.06.2006 N 68), далее Инструкция. Этот полезнейший документ, как правило, проходит мимо внимания сторон в процессе. Между тем, ознакомиться с ним полностью можно здесь: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ ... g=z0860-06
Мы же процитируем только отдельные выдержки из него (на языке оригинала).

2.1. Усі судові справи та кореспонденція, у тому числі

документи, надіслані електронною поштою, факсимільним зв'язком, а

також телеграми, що надходять до суду, приймаються, опрацьовуються

та під підпис передаються за призначенням працівниками апарату

суду відповідно до обов'язків.
2.2. Працівник апарату суду, на якого відповідною Посадовою

інструкцією покладено обов'язки щодо приймання судових справ і

кореспонденції, у день їх надходження перевіряє цілісність пакетів

та конвертів і відповідність їх адресування, з дотриманням

установлених правил безпеки розкриває пакети й конверти, перевіряє

відповідність вкладень до опису (наявність додатків до документа),

проставляє на правому нижньому чи іншому вільному від тексту місці

супровідного листа до судової справи (матеріалу), першої сторінки

листа чи іншого документа реєстраційний штамп суду, у якому

зазначає дату надходження матеріалу в суд і реєстраційний номер

згідно з журналом реєстрації вхідної кореспонденції (додаток 1).
Конверти (пакети), у яких надходять документи, приєднуються

до одержаних документів. У разі одержання матеріалів у пошкодженій

упаковці, а також якщо при відкритті конверта (пакета) виявлено

відсутність будь-якого документа чи додатка до нього, про це

складається акт (додаток 2) у двох примірниках, один примірник

якого надсилається відправнику, а другий - долучається до

одержаних матеріалів і передається разом з ним для розгляду за

належністю.

Из приведённого видно, что для принятия документов сотрудниками суда установлены достаточно жёсткие требования.



2.3. Прийняття судових справ і вхідної кореспонденції від

кур'єра (кур'єром) здійснюється за пред'явлення документа, що

посвідчує його особу та належність до організації-відправника

(одержувача). У разі відсутності такого документа судові справи,

кореспонденція від нього (ним) не приймаються.



Получается интереснейшая ситуация: непосредственно у инспектора, составившего протокол, который не является курьером, принимать дело вообще неправомерно!

2.8. Після попереднього розгляду документа керівництвом і

призначення виконавця в той самий день документ повертається до

працівника апарату суду, який здійснював його реєстрацію, для

реєстрації резолюції. До журналу реєстрації вхідної кореспонденції

вносяться відомості про зміст і дату накладення резолюції,

прізвище та ініціали виконавця, термін виконання, дата передачі

документа виконавцеві.



2.9. Документи для розгляду (виконання) від одного виконавця

до іншого передаються тільки на підставі письмової вказівки

керівництва, яким здійснювалися розгляд документа та накладення

резолюції. Передача документів відбувається з внесенням до журналу

реєстрації вхідної кореспонденції відповідних даних про передачу.

Т.е. после поступления документа, в нашем случае админпротокола, в суд, руководством последнего должно быть принято решение, кому заниматься этим делом. Как говорят практикующие юристы, дело должно быть «расписано» на того или иного судью, который должен будет его рассмотреть. И существует для этого определённая процедура, как и для смены этого судьи.

3.5. Матеріали про адміністративне правопорушення, а також

подання щодо застосування конфіскації предметів реєструються в

обліково-статистичній картці на справу про адміністративне

правопорушення (додаток 26 ( za860-06 ) та в алфавітному покажчику

справ про адміністративні правопорушення (додаток 27). В

алфавітному покажчику справ про адміністративні правопорушення

відображаються дані про кожну особу, щодо якої надійшов для

розгляду протокол про адміністративне правопорушення.

Т.е. до рассмотрения дела оно должно быть ещё и надлежащим образом зарегистрировано. И отражены данные о каждом лице, привлекаемом к админответственности. Возникает вопрос: возможно ли это сделать при таком порядке, какой сейчас применяют ГАИ и суды?
Интересно и другое. Такое направление материалов «с дороги в суд», минуя соответствующие инстанции ГАИ, нарушает ещё и ряд положений нормативного акта под названием: ІНСТРУКЦІЯ з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху (ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 жовтня 2003 р. N 1217 ). (Ознакомиться можно здесь: http://law.autoua.net/nakaz1217.htm )
Так, пп.6.2 – 6.7 этой Инструкции прямо предусматривают процесс передачи протокола и его регистрации внутри структуры ГАИ и пересылки в судебные органы. В данном случае эти требования не выполняются.
Очевидно, что доставка не то что нарушителя, а даже одного только протокола на него таким образом в суд уже противоречит и КоАП, и установленным нормам делопроизводства.
А как с правами самого лица, привлекаемого к административной ответственности?
Тут тоже, мягко говоря, не всё гладко.
Эти права предусмотрены ст.268 КоАП. И там есть прямое указание на то, что это лицо должно быть заблаговременно уведомлено о времени и месте рассмотрения своего дела. Естественно, если само рассмотрение осуществляется прямо после составления протокола, ни о каком заблаговременном уведомлении и речи быть не может.
Кроме того, эта статья предусматривает целый ряд прав лица, привлекаемого к административной ответственности. Знакомиться с материалами дела, предоставлять доказательства, заявлять ходатайства, пользоваться правовой помощью адвоката или иного специалиста в области права, и пр. Очевидно, что воспользоваться этими правами без подготовки, на которую при таком порядке рассмотрения дел просто нет времени, невозможно. И что руководство МВД и судебной системы, идя на такие меры, не могло этого не понимать, а значит, водителей лишают права на защиту совершенно сознательно! Причём делается это, по сути, не просто в нарушение закона, а в качестве акта общегосударственной политики. Так что невольно задумаешься над вопросом: а кто будет следующим?
Более того. Ст.33 КоАП предусматривает, что при наложении административного взыскания учитываются, помимо прочего, личность правонарушителя, его имущественное положение. А также смягчающие и отягчающие обстоятельства. Это особенно актуально, когда санкция соответствующей статьи КоАП предусматривает как штраф, так и лишение права управления транспортными средствами. Получается, что без наличия в деле характеризующих материалов на лицо, привлекаемое к административной ответственности, вообще не может быть объективного рассмотрения дела с учётом всех предусмотренных законом обстоятельств! А при такой доставке «нарушителя» в суд прямо с места происшествия нет физической возможности получить эти материалы.
Таким образом, при такой доставке в суд водителя и его дела возможностей обеспечить его полностью законное и объективное рассмотрение нет! Да и быть не может.
Ненамного лучше и ситуация, когда водителю вручается „сповіщення” на следующий день.
Во-первых, ни одним нормативным документом не предусмотрено ни право сотрудника ГАИ вручать такой документ (как и вообще его вид и содержание), ни право ГАИ назначать время рассмотрения дела в суде. Теоретически суд совершенно не обязан рассматривать дело именно в тот срок, который указан ГАИ. Кроме того, на практике чаще всего срок указывается – следующий после составления протокола день. Что также не укладывается в рамки заблаговременного уведомления о дате судебного заседания.
Отсюда вывод: необходимо дать водителю рекомендации, как противодействовать такой практике, содержащей массовые нарушения закона.
Прежде всего, в случае, если сотрудник ГАИ желает сразу сопроводить Вас в суд вместе с делом, требуйте составления протокола административного задержания! С указанием, что впоследствии можете подать заявление в прокуратуру по факту незаконного задержания.
Кроме того, в самом админпротоколе в обязательном порядке давайте подробные пояснения, если не согласны с нарушением. И указывайте свидетелей, в том числе и тех, кто находился с Вами в автомобиле! Сотрудники ГАИ обычно противятся указанию в протоколе их данных: дескать, заинтересованные лица! Однако закон не содержит таких ограничений. И фиксировать свидетелей необходимо. Также, если протокол составляется за создание аварийной обстановки, - фиксируйте свои возражения. Подробно см. в статье на данном сайте, посвящённой этой проблеме.
Если разубедить сотрудника ГАИ в необходимости немедленно доставить Вас в суд не удалось – готовьтесь к борьбе! Которая немедленно и начинается. И направлена она на максимальную процессуальную фиксацию Вашего несогласия на рассмотрение дела в такой форме, причём несогласия аргументированного и выраженного в соответствующей процессуальной форме.
Начать необходимо, если есть такая возможность, со «звонка другу». Если есть среди знакомых человек, находящийся возле стационарного телефона, необходимо попросить его отправить на адрес суда телеграмму с уведомлением от Вашего имени, в которой просить отложить рассмотрение дела об административном нарушении в отношении Вас в связи с необходимостью подготовки письменного ходатайства по делу, обращения к адвокату, а также получения характеризующих документов для приобщения к делу. Также в обязательном порядке указать, что немедленное рассмотрение дела нарушает Ваши права как лица, привлекаемого к административной ответственности. Ссылаться при этом на ст.268 КоАП. Также просить рассматривать дело с ведением протокола или применением технических средств фиксации процесса.
Это следует делать, если есть малейшая возможность, что телеграмма будет вручена в суде тем же числом, что и рассмотрение дела. Поскольку точно определить время вынесения постановления, если оно всё же будет вынесено в этот день, нереально, то наличие такой телеграммы и уведомления о её вручении будет, в случае необходимости обжалования, основанием для отмены постановления.
Это ещё не всё. Когда Вы приезжаете в суд, инспектор передаёт документы сотрудникам суда и оставляет Вас в очереди. Скорее всего, очередь будет длинной. Используйте же это время с пользой!
Прежде всего, подготовьте ходатайство о переносе рассмотрения дела, аналогичного телеграмме содержания. Если телеграмму не отправляли, это тем более важно. Идеально было бы писать его сразу в двух экземплярах (такое впечатление, что сейчас автомобиль, помимо аптечки и огнетушителя, необходимо оборудовать папкой с нормативной литературой, бумагой, ручкой и копиркой!), чтобы сдать в канцелярию суда. Тут же лучше всего получить отметку о приёме на втором экземпляре. Это прямо предусмотрено п.2.6. Инструкции, о чём нужно напомнить сотрудникам канцелярии в случае отказа принимать документы или ставить отметку на втором экземпляре! Если нет возможности подать в двух экземплярах это ходатайство – проследите, чтобы единственный экземпляр был прямо в Вашем присутствии зарегистрирован в соответствующем журнале!
Затем составляйте и таким же образом подавайте ходатайство по сути нарушения, в т.ч. об истребовании характеристики с места работы или жительства, а также вызове в судебное заседание свидетелей, если таковые были. И, если не признаёте свою вину, - о закрытии дела в связи с отсутствием состава правонарушения.
При наличии у судьи набора таких документов дело просто невозможно будет рассмотреть немедленно и вынести решение, не разбираясь. Свершить тот самый «суд скорый и неправый», на который надеялись и которого добивались устроители нынешней кампании. Если же сотрудник канцелярии не успеют «донести» их до судьи, или последний не обратит на них внимания, - их наличие в деле является основанием для обжалования постановления. Процедура которого описана в статье на этом сайте.
И, естественно, всё изложенное нужно будет устно объяснить судье, когда дойдёт до рассмотрения самого дела. При необходимости продемонстрировав отметки на вторых экземплярах ходатайств, уже находящихся в суде.
Если Вам вручили „сповіщення” о явке в суд на завтрашний день, порядок действий должен быть примерно таким же. Телеграмма примерно такого же содержания, если она может быть вручена до заседания, или подача такого же письменного ходатайства о переносе заседания через канцелярию суда. При возможности и необходимости – и подача ходатайства по сути нарушения.
Дело в том, что ст.268 КоАП предусматривает возможность рассмотрения дела в отсутствие лица, привлекаемого к ответственности, только в случае его уведомления о дате и при отсутствии от него ходатайства о переносе. Если такое ходатайство есть – рассмотреть дело в отсутствие человека нельзя. Тем более, если ходатайство мотивированное. Если дело в такой ситуации всё же будет рассмотрено, при наличии доказательств того, что ходатайство подавалось, - это повод к отмене постановления. А если ещё и успеть подать второе ходатайство – по сути нарушения, это будет лишней линией защиты.
Я прекрасно понимаю, что могут последовать обвинения в мой адрес: дескать, даёте возможность нарушителям избежать ответственности. Однако на самом деле это не так. Изложенные процессуальные «ухищрения» не блокируют рассмотрение дела как такового. Если нарушение действительно надлежащим образом зафиксировано, если в деле есть доказательства, - суд вполне может его рассмотреть и наказать нарушителя. И потому единственное, чего можно избежать таким способом, - это именно «скорого и неправого» суда, который не разбирается и «стрижёт под одну гребёнку», причём зачастую – без убедительных доказательств.
С другой стороны, нужно отметить, что введение такой практики, да ещё и в виде «кампании», до изменения законодательства, усиление давления на водителей, заведомая трактовка ряда нарушений как создания аварийной обстановки даже при отсутствии последствий, предусмотренных ч.4 ст.122 КоАП или надлежащих доказательств этого, - шаг, прежде всего, МВД, направленный на усиление противостояния с гражданами страны, и прежде всего – автомобилистами, которые в нашей стране составляют самую социально активную часть общества, своего рода авангард. (Кстати, последнее подтверждается тем, что с нарушениями со стороны пешеходов усиления борьбы не наблюдается.) Так что инициатива в этом противостоянии, в эскалации напряжённости в этой сфере принадлежит не автомобилистам.
Здесь нужно сказать, что не только с точки зрения закона, но и с точки зрения целесообразности нынешняя кампания, особенно в части стремления к вынесению постановлений о лишении права управления и искусственной «подгонки» ряда нарушений под «лишенческую» ч.4 ст.122 КоАП не является оправданным. Никакое повышение дорожной дисциплины это не может оправдать. И дело не только в правовой стороне вопроса, но и в том, что лишение права управления для владельца автомобиля по неблагоприятным последствиям вполне сопоставимо со средним ДТП. Однако вероятность попасть в ДТП сравнительно невелика, и если она даже уменьшится в результате повышения дисциплины на дорогах, то это будет уменьшение на «мизерную долю от мизера». А вот опасность оказаться лишённым права управления, причём необоснованно, что, как уже говорилось, по последствиям часто сопоставимо, возросла во много раз!
И ещё об одном нельзя не сказать. Если МВД добивается ужесточения санкций за нарушения ПДД и увеличения своих полномочий в этой сфере путём принятия соответствующего закона, то его специалисты допустили, очевидно, крупную тактическую ошибку, начав свою «акцию» до изменения законодательства. Поскольку ГАИ доказала на практике свою возможность злоупотребления этими полномочиями, и превышения даже тех, которые по закону имеются сейчас.
Поэтому приходится прийти к однозначному выводу: если и есть необходимость увеличения санкций за нарушения ПДД, то только при условии сохранения функции рассмотрения дел за судами, причём с реформированием процесса рассмотрения этих дел в духе состязательности и приближения стандарта доказательств к таковому по уголовным делам. В противном случае приходится констатировать, что опасность от такого рода изменений, в том числе и от предлагаемых сейчас, превысит эффект…


СОЗДАНИЕ АВАРИЙНОЙ ОБСТАНОВКИ: ПРАВДИВЫЕ И ЛОЖНЫЕ ОБВИНЕНИЯ. КАК ЗАЩИТИТЬСЯ?

Обвинения водителя в создании аварийной обстановки со стороны сотрудников ГАИ являются довольно распространёнными. Причём в последнее время админпротоколы за это нарушение составляются всё чаще, и в ряде случаев обвинение в создании аварийной обстановки выглядит весьма сомнительным. А поскольку санкция за такое нарушение – не только штраф, но и лишение права управления транспортными средствами, то водителям необходимо чётко понимать, когда о таком обвинении может идти речь, а когда нет, и как защищаться в каждом конкретном случае.
Ответственность за нарушения, повлекшие создание аварийной обстановки, предусмотрена ч.4 ст.122 КоАП Украины. Для понимания того, в каких случаях говорить о создании аварийной обстановки правомерно, рассмотрим конструкцию этой нормы.
Прежде всего, ответственность предусмотрена не за любое нарушение, повлекшее создание аварийной обстановки, а только за предусмотренное другими тремя частями этой же ст.122 КоАП. Правда, список их обширен: превышение скорости более чем на 20 км/ч, проезд на запрещающий сигнал светофора или регулировщика, нарушение правил обгона и встречного разъезда, проезда перекрёстков, начала и изменения направления движения, проезда специальных транспортных средств; несоблюдение требований дорожных знаков, разметки, безопасной дистанции, нарушение правил остановки и стоянки, расположения транспортных средств на дороге, движения по автомагистралям, приоритета транспортных средств общего пользования, пользования внешними световыми приборами, предупредительными сигналами, перевозки людей или движения по тротуарам и пешеходным дорожкам; нарушения правил проезда пешеходных переходов.
Как видим, список достаточно обширный. Однако исключительный. Это значит, что за другие нарушения (независимо от их последствий) привлекать водителя к ответственности по ч.4 ст.122 КоАП нельзя!
Однако главное не это.
Сама ч.4 ст.122 КоАП содержит определение аварийной обстановки: это ситуация, при которой другие участники движения были вынуждены резко изменить скорость, направление движения или принять иные меры для обеспечения собственной безопасности или безопасности других граждан.
На практике это означает, что должны существовать участники движения, которым была создана такая обстановка, подпадающая под это определение. Причём эти участники движения подпадают под определение потерпевших, которое даёт ст.269 КоАП.
Отсюда следует, что протокол об административном правонарушении, предусмотренном ч.4 ст.122 КоАП Украины, должен содержать ряд необходимых реквизитов. А именно: в нём, помимо, естественно, данных предполагаемого нарушителя, должно быть указано, какое именно нарушение из вышеприведённого списка он совершил, какой пункт Правил дорожного движения при этом нарушил, а также – данные того участника движения, который был вынужден принимать меры для обеспечения безопасности, и его транспортного средства (если это не пешеход)!
Последнее прямо вытекает из требований ст.256 КоАП, которая устанавливает требования к содержанию протокола об административном правонарушении. В частности, обязательно отмечать суть предполагаемого правонарушения, а это значит, что нужно указать, каким именно нарушением, кому была создана аварийная обстановка и в чём это выразилось (какие именно экстренные меры для обеспечения безопасности он был вынужден принять); кроме того, там же как на обязательный элемент протокола указано на данные потерпевших (и свидетелей), если они есть. А само понятие аварийной обстановки, изложенное в ч.4 ст.122 КоАП, как мы уже установили, говорит об обязательности наличия потерпевшего.
Более того. Ст.251 КоАП Украины устанавливает, что доказательства совершения административного правонарушения устанавливаются, среди прочего, и пояснениями лица, привлекаемого к административной ответственности, а также свидетелей и потерпевших. Таким образом, в случае, если лицо, привлекаемое к административной ответственности, отрицает данное правонарушение, то оно должно быть подтверждено пояснением свидетелей или потерпевших. Без них, по сути, оказывается, что доказательства правонарушения отсутствуют.
Исходя из этого делаем вывод: не каждое нарушение Правил дорожного движения, даже грубое, такое, например, как проезд на запрещающий сигнал светофора или выезд на полосу встречного движения, может считаться созданием аварийной обстановки! Для того, чтобы оно являлось таковым, необходимо, чтобы другой участник движения был вынужден резко менять скорость или направление движения или применять другие меры для обеспечения безопасности… С другой стороны, для доказывания того, что такие обстоятельства имели место (т.е. для доказывания состава правонарушения) необходимо, чтобы данные того, кто был вынужден принимать такие меры, были зафиксированы в протоколе, а если сам водитель отрицает создание аварийной обстановки – то в деле должно быть пояснение потерпевшего. Без всего этого протокол следует считать не соответствующим требованиям стст.251, 256 КоАП.
Между тем, не секрет, что на практике при оформлении таких правонарушений сотрудники ГАИ, во-первых, часто приписывают создание аварийной обстановки там, где на самом деле её не было; во-вторых, редко фиксируют данные потерпевших и практически никогда не берут у них письменные пояснения для приобщения к протоколу.
На этом-то водителю и целесообразно строить свою защиту!
Начинается она с момента составления протокола. В своих пояснениях к протоколу (если необходимо, на отдельном листе, обязательно сделав в протоколе отметку о том, что пояснения на отдельном листе прилагаются) необходимо указать, во-первых, своё несогласие с нарушением; во-вторых, если не зафиксировано, кому именно была создана аварийная обстановка, - указать на это и на несоответствие протокола стст.251, 256 КоАП Украины; если данные указаны, но пояснения в деле нет, - то на это и на несоответствие ст.251 КоАП.
Далее необходимо немедленно направить жалобу на действия сотрудника ГАИ, составившего протокол, руководителю соответствующего подразделения ГАИ или УГАИ региона. В жалобе указывать на те же несоответствия и просить аннулировать протокол об административном правонарушении. Делать это нужно немедленно, буквально в день нарушения или на следующий! Чтобы админпротокол не успел уйти в суд раньше, чем жалобу рассмотрят.
Даже если жалобу, в итоге, не удовлетворят, но отправка дела в суд будет на какое-то время задержана, пока её будут рассматривать, - это уже принесёт свою пользу. Дело в том, что согласно ст.38 КоАП Украины, административное взыскание не может быть наложено позднее 2 месяцев со дня нарушения. Если дело в этот срок рассмотреть не успели, то наложить административное взыскание нельзя, дело подлежит закрытию, хотя и не в связи с отсутствием состава правонарушения, а только за истечением этого срока… Но и это лучше, чем быть лишённым права управления транспортными средствами!
Итак, если дело всё-таки отправлено в суд (это нужно узнавать в ГАИ по месту составления протокола или по месту службы составившего его сотрудника ГАИ), то необходимо в обязательном порядке подать письменное ходатайство в этот суд. В ходатайстве настаивать на своей невиновности. Например, если реально участника движения, который бы был вынужден принимать экстренные меры для обеспечения безопасности, не было, - указать на это. Если данные потерпевшего не указаны в протоколе, также обязательно отметить это и сослаться на несоответствие протокола стст.251, 256 КоАП, а если в деле нет пояснений потерпевшего, данные которого указаны, - только ст.251 КоАП.
В ходатайстве просить вызвать в суд сотрудника ГАИ, составившего протокол, в связи с наличием к нему вопросов (например, кому именно была создана аварийная обстановка, почему не зафиксированы данные потерпевшего, нет отобрано у него пояснение, и т.п.), если в протоколе указаны данные потерпевшего и свидетелей – то и этих лиц. Также просить закрыть дело за отсутствием состава административного правонарушения.
Практика показывает, что эти лица часто не являются в суд, и их приходится вызывать повторно, а если и являются, то их пояснения часто не подтверждают того, что аварийная обстановка действительно была создана.
Это ходатайство необходимо отправить по почте заказным письмом с уведомлением о вручении на адрес суда, куда направлен протокол.
Также может быть полезным обращение к адвокату для ведения такого дела об административном правонарушении. Практика показывает, что в случае присутствия адвоката судьи практически не прибегают к упрощению процедуры рассмотрения дел, которое, если оно имеет место, на практике приводит к тому, что в обстоятельствах данного конкретного дела никто не разбирается, а водителя привлекают к ответственности, часто необоснованно, "проштамповывая" составленный сотрудниками ГАИ протокол. А последствиями этого может быть лишение права управления транспортными средствами...
Затем в канцелярии суда необходимо узнать, к какому судье попало это дело, и на когда назначено его рассмотрение. На практике, хотя это и является грубым нарушением закона, повестки лицам, привлекаемым к административной ответственности, часто не рассылаются вообще! А затем дело рассматривается заочно, в их отсутствие, и в значительном количестве случаев налагается административное взыскание в виде лишения права управления транспортными средствами!
Такого исхода лучше не допускать, а заранее узнать дату заседания (можно и в письменном ходатайстве указать, что просите уведомить о дате заседания заказной почтой). Присутствуя на заседании суда, поддержать своё ходатайство. Здесь надо учитывать, что вызов указанных в ходатайстве лиц, помимо того, что может помочь доказать отсутствие аварийной обстановки, часто ещё и приводит к тому, что дело не успевают рассмотреть до истечения срока наложения административного взыскания. А следовательно, лишить водителя права управления транспортными средствами оказывается невозможным.
Кстати, по этой же причине на практике водителя устраивает, если дело возвращается судом на дооформление соответствующему органу ГАИ: на это уходит время…
При таких условиях защита водителя, необоснованно обвинённого в создании аварийной обстановки, может быть весьма эффективной, а условием привлечения к ответственности того, кто действительно виновен в таком нарушении, является правильное оформление админпротокола и сопуствующих документов сотрудниками ГАИ.

Основанием для запрещения эксплуатации транспортного средства с изъятием номерных знаков может быть следующим:

1. Отсутствие талона о прохождении государственного технического осмотра или непредъявление подвижного состава на технический осмотр в установленный срок;

2. Нарушение правил, нормативов и стандартов, касающихся обеспечения дорожного движения при изготовлении и переоборудовании транспортных средств;

3. Переоборудование транспортных средств с нарушением требований статьи 32 Закона Украины "Про дорожній рух" (замена типа двигателя с бензинового на дизель, изменения тормозной системы, рулевого управления и трансмисии, установка дополнительных топливных баков без разрешения завода-изготовителя или ДержавтотрансНДіпроекту; замена типа кузова автомобиля (фургонов, самосвалов, цистерн, седельных тягачей) та автомобилей-фургонов на автобусы без перерегистрации в органах Госавтоинспекции;

4. Несоответствие регистрационных данных записям в регистрационных документах (номер двигателя или кузова не совпадает с записью в тех. паспорте, свидетельстве про регистрацию, регистрационном талоне);

5. Несоответствие государственных номерных знаков требованиям стандартов;

6. Оборудование транспортного средства без разрешения Госавтоинспекции специальными звуковыми и световыми сигналами;

7. Наличие технических неисправностей (неисправностей тормозной системы, рулевого управления, внешних световых приборов, колес и шин, других элементов конструкции транспортного средства), список которых установлен в Правилах дорожнего движения;

8. Превышение установленной нормы вредных веществ в отработаных газах двигателей, содержание которых проверено с помощью приборов, сертифицированых Держстандартом Украины;

9. Препятствование проведению работником милиции осмотра транспортного средства в предусмотренном законом случаях;

10. Невыполнение водителем требований работника милиции про остановку транспортного средства (до оформления соответствующих документов про правонарушение в случае оставления водителем транспортного средства);

11. Оставление, в нарушение установленных правил, места дорожно-транспортного происшествия (до оформления соответствующих документов про правонарушение в случае оставления водителем транспортного средства);

12. Оставление водителем транспортного средства в нарушение правил остановки и стоянки (до оформления соответствующих документов про нарушение в случае отсутствия водителя);

13. Хранение транспортных средств, принадлежащих предприятиям, учреждениям и организациям вне установленных мест их стоянки;

Во всех случаях изъятия номерных знаков составляется акт технического осмотра транспортного средства и делается соответствующая запись в протоколе про административное правонарушение, если он составляется. При этом, работник милиции должен руководствоваться соответствующими законодательными и нормативными актами.
Номерные знаки, как правило, не снимаются с транспортных средств, если устранение нарушения можно провести непосредственно на месте его выявления, а также в случаях, когда эти транспортные средства находятся на учете в другом регионе

Глава 20
АДМІНІСТРАТИВНЕ ЗАТРИМАННЯ. ОСОБИСТИЙ ОГЛЯД.
ОГЛЯД РЕЧЕЙ І ВИЛУЧЕННЯ РЕЧЕЙ ТА ДОКУМЕНТІВ

Стаття 260. Заходи забезпечення провадження в справах про
адміністративні правопорушення

У випадках, прямо передбачених законами України, з метою
припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші
заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про
адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його
на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є
обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду
справ та виконання постанов по справах про адміністративні
правопорушення допускаються адміністративне затримання особи,
особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів.
Порядок адміністративного затримання, особистого огляду,
огляду речей і вилучення речей та документів з метою, передбаченою
цією статтею, визначається цим Кодексом та іншими законами
України.
( Стаття 260 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001 )

Стаття 261. Адміністративне затримання

Про адміністративне затримання складається протокол, в якому
зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я
та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу
затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується
посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі
відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться
запис про це.
Про місце перебування особи, затриманої за вчинення
адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її
родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства,
установи, організації або уповноважений ним орган.
( Стаття 261 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001 )

Стаття 262. Органи (посадові особи), правомочні
здійснювати адміністративне затримання

Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне
правопорушення, може провадитися лише органами (посадовими
особами), уповноваженими на те законами України.
Адміністративне затримання провадиться:
1) органами внутрішніх справ - при вчиненні дрібного
хуліганства, порушення порядку організації і проведення зборів,
мітингів, вуличних походів і демонстрацій, при поширюванні
неправдивих чуток, вчиненні злісної непокори законному
розпорядженню чи вимозі працівника міліції, члена громадського
формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а
також військовослужбовця чи образи їх, публічних закликів до
невиконання вимог працівника міліції, при прояві неповаги до суду,
вчиненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих
системах, порушення правил про валютні операції, правил обігу
наркотичних засобів або психотропних речовин, незаконного продажу
товарів або інших предметів, дрібної спекуляції, торгівлі з рук у
невстановлених місцях, при розпиванні спиртних напоїв у
громадських місцях чи появі у громадських місцях у п'яному
вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, у
випадках, коли є підстави вважати, що особа займається
проституцією, при порушенні правил дорожнього руху, правил
полювання, рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень
законодавства про охорону і використання тваринного світу, при
порушенні правил перебування іноземців та осіб без громадянства в
Україні і транзитного проїзду через територію України, а також в
інших випадках, прямо передбачених законами України;
2) органами прикордонної служби - у разі незаконного
перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону
України, порушення прикордонного режиму або режиму в пунктах
пропуску через державний кордон України, вчинення злісної непокори
законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи
працівника Державної прикордонної служби України або члена
громадського формування з охорони громадського порядку і
державного кордону, порушення правил використання об'єктів
тваринного світу в межах прикордонної смуги та контрольованого
прикордонного району, у територіальному морі, внутрішніх водах та
виключній (морській) економічній зоні України, порушення правил
перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і
транзитного проїзду через територію України;
3) старшою у місці розташування охоронюваного об'єкта
посадовою особою воєнізованої охорони - при вчиненні
правопорушень, зв'язаних з посяганням на охоронювані об'єкти,
інше;
4) посадовими особами Військової служби правопорядку у
Збройних Силах України - у разі вчинення військовослужбовцями,
військовозобов'язаними під час проходження ними зборів та
працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових
обов'язків дрібного хуліганства, злісної непокори законному
розпорядженню чи вимозі посадової особи Військової служби
правопорядку у Збройних Силах України, публічних закликів до
невиконання вимог цієї особи, порушення правил зберігання, носіння
або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і
бойових припасів, дрібного розкрадання державного або колективного
майна, у разі вживання спиртних напоїв у громадських місцях, появи
в громадських місцях у п'яному вигляді, а також у разі порушення
правил дорожнього руху водіями чи іншими особами, які керують
військовими транспортними засобами.
5) органами Служби безпеки України - при порушенні
законодавства про державну таємницю або здійсненні незаконного
доступу до інформації в автоматизованих системах, придбанні або
зберіганні спеціальних технічних засобів для зняття інформації з
каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації.
( Стаття 262 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11
від 29.05.85, N 2010-11 від 03.04.86, N 4134-11 від 12.06.87,
N 6347-11 від 03.08.88, N 7445-11 від 27.04.89, N 8918-11 від
07.03.90, N 9082-11 від 20.04.90, N 9166-11 від 04.05.90, N 647-12
від 18.01.91; Законами N 64/95-ВР від 15.02.95, N 557-XIV
( 557-14 ) від 24.03.99, N 812-XIV ( 812-14 ) від 02.07.99,
N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 662-IV ( 662-15 ) від
03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року, N 743-IV ( 743-15 )
від 15.05.2003, N 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003, N 1703-IV
( 1703-15 ) від 11.05.2004, N 1723-IV ( 1723-15 ) від 18.05.2004 )


Стаття 263. Строки адміністративного затримання

Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне
правопорушення, може тривати не більш як три години. У виняткових
випадках, у зв'язку з особливою потребою законами України може
бути встановлено інші строки адміністративного затримання.
Осіб, які порушили прикордонний режим або режим у пунктах
пропуску через державний кордон України, може бути затримано на
строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних
випадках для встановлення особи і з'ясування обставин
правопорушення - до трьох діб з повідомлення про це письмово
прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання
або на строк до десяти діб з санкції прокурора, якщо
правопорушники не мають документів, що посвідчують їх особу.
Осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і
психотропних речовин, може бути затримано на строк до трьох годин
для складання протоколу, а в необхідних випадках для встановлення
особи, проведення медичного огляду, з'ясування обставин придбання
вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх
дослідження - до трьох діб з повідомленням про це письмово
прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання
або на строк до десяти діб з санкції прокурора, якщо
правопорушники не мають документів, що посвідчують їх особу.
Осіб, які вчинили дрібне хуліганство, злісну непокору
законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена
громадського формування з охорони громадського порядку і
державного кордону, а також військовослужбовця чи образу їх,
публічні заклики до невиконання вимог працівника міліції чи
посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах
України, може бути затримано до розгляду справи суддею або
начальником (заступником начальника) органу внутрішніх справ. До
розгляду суддею справи може бути затримано також осіб, які
незаконно перетнули або зробили спробу незаконно перетнути
державний кордон України, вчинили злісну непокору законному
розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника
Державної прикордонної служби України або члена громадського
формування з охорони громадського порядку і державного кордону,
порушили порядок організації і проведення зборів, мітингів,
вуличних походів і демонстрацій або проявили неповагу до суду чи
торгували з рук у невстановлених місцях. Іноземців та осіб без
громадянства, які порушили правила перебування в Україні і
транзитного проїзду через територію України, може бути затримано
до розгляду справи суддею або посадовою особою органу Державної
прикордонної служби України.
Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту
доставлення порушника для складення протоколу, а особи, яка була в
стані сп'яніння, - з часу її витвереження.
( Стаття 263 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 6347-11
від 03.08.88, N 8918-11 від 07.03.90, N 9166-11 від 04.05.90, N
647-12 від 18.01.91; Законами N 64/95-ВР від 15.02.95, N 812-XIV
( 812-14 ) від 02.07.99, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001,
N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003
року, N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, N 1299-IV ( 1299-15 )
від 20.11.2003, N 1723-IV ( 1723-15 ) від 18.05.2004 )

Стаття 264. Особистий огляд і огляд речей

Особистий огляд може провадитись уповноваженими на те
посадовими особами Служби безпеки України, органів внутрішніх
справ, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України,
воєнізованої охорони, цивільної авіації, митних установ і органів
прикордонної служби, а у випадках, прямо передбачених законами
України, також і інших органів.
Особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою
однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж
статі.
Огляд речей може провадитись уповноваженими на те посадовим
особами Служби безпеки України, органів внутрішніх справ,
Військової служби правопорядку у Збройних Силах України,
воєнізованої охорони, цивільної авіації, митних установ, органів
прикордонної служби, природоохоронних органів, державними
інспекторами з питань інтелектуальної власності, органів
лісоохорони, органів рибоохорони, органів, що здійснюють державний
нагляд за додержанням правил полювання, а у випадках, прямо
передбачених законами України, також і інших органів. При вчиненні
порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу
уповноважені на те посадові особи органів, які здійснюють
державний нагляд за додержанням правил полювання, органів
рибоохорони, а також працівники міліції, військовослужбовці та
працівники Державної прикордонної служби України можуть провадити
в установленому порядку огляд транспортних засобів.
Огляд речей, ручної кладі, багажу, знарядь полювання і лову
риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів
здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності
(володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі,
предмети може бути піддано оглядові з участю двох понятих під час
відсутності власника (володільця).
Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або про
це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне
правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання.
Особистий огляд, огляд речей у митних установах провадиться в
порядку, встановленому Митним кодексом України.
( Стаття 264 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11
від 03.04.86; Законами N 3176-12 від 04.05.93, N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 -
набуває чинності 01.08.2003 року, N 743-IV ( 743-15 ) від
15.05.2003, N 1098-IV ( 1098-15 ) від 10.07.2003, N 1703-IV
( 1703-15 ) від 11.05.2004 )


Стаття 265. Вилучення речей і документів

Речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом
правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або
огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у
статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені
речі і документи зберігаються до розгляду справи про
адміністративне правопорушення у місцях, що їх визначають органи
(посадові особи), яким надано право провадити вилучення речей і
документів, а після розгляду справи, залежно від результатів її
розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають
володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей -
реалізують. Вилучені орден, медаль, нагрудний знак до почесного
звання СРСР, почесного звання Української РСР, Почесної Грамоти і
Грамоти Президії Верховної Ради Української РСР, почесного звання
України, відзнаки Президента України, після розгляду справи
підлягають поверненню їх законному володільцеві, а якщо він
невідомий, надсилаються відповідно до Адміністрації Президента
України. Вилучені самогон та інші міцні спиртні напої домашнього
вироблення, апарати для їх вироблення після розгляду справи
підлягають знищенню працівниками міліції.

( Частину другу статті 265 виключено на підставі Закону
N 2342-III ( 2342-14 )від 05.04.2001 )

Про вилучення речей і документів складається протокол або
робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне
правопорушення, про огляд речей або адміністративне затримання.
При вчиненні порушень, передбачених статтями 174, 190 -
195-4 цього Кодексу ( 80731-10 ), працівник міліції, а при
вчиненні правопорушень, передбачених статтями 191, 195 цього
Кодексу, - також посадова особа прикордонної служби має право
вилучити вогнепальну, пневматичну зброю калібру понад 4,5
міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду та
холодну зброю, бойові припаси, електрошокові пристрої і спеціальні
засоби. Працівник міліції, посадова особа прикордонної служби має
право провести особистий огляд і огляд речей порушника в порядку,
встановленому статтею 264 цього Кодексу. До особи, яка вчинила
правопорушення під час виконання службових обов'язків, вилучення
зброї, особистий огляд і огляд речей застосовується лише у
невідкладних випадках.

( Частину п'яту статті 265 виключено на підставі Закону
N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001 )

( Частину шосту статті 265 виключено на підставі Закону
N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001 )

При вчиненні порушень, передбачених частиною другою статті
206-1 цього Кодексу, працівник міліції вилучає транспортний засіб
до вирішення питання по суті судом. При вилученні транспортного
засобу робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне
правопорушення. Вилучення транспортного засобу проводиться
відповідно до порядку, визначеного Міністерством внутрішніх справ
України.
( Стаття 265 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2010-11
від 03.04.86, N 4135-11 від 12.06.87, N 7542-11 від 19.05.89, N
1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12
від 23.12.93, N 148/96-ВР від 25.04.96, N 323/96-ВР від 12.07.96,
N 1685-III ( 1685-14 ) від 20.04.2000, N 2342-III ( 2342-14 ) від
05.04.2001, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001, N 662-IV
( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року,
N 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003 )

Стаття 266. Відсторонення водіїв від керування транспортними
засобами, річковими і маломірними суднами та
огляд на стан сп'яніння

Водії, судноводії та інші особи, які керують транспортними
засобами, річковими і маломірними суднами і щодо яких є достатні
підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння,
підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами
або суднами та оглядові на стан сп'яніння.
Направлення зазначених осіб для огляду на стан сп'яніння і
проведення огляду їх провадиться в порядку, що визначається
Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством охорони
здоров'я України і Міністерством юстиції України.
( Стаття 266 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001 )

Стаття 267. Оскарження адміністративного затримання, огляду
і вилучення речей та документів

Адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і
вилучення речей та документів може бути оскаржено заінтересованою
особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно
органу (посадової особи), який застосував ці заходи, прокуророві
або до суду.
( Стаття 267 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001 )

Глава 21
ОСОБИ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ПРОВАДЖЕННІ В СПРАВІ ПРО
АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Стаття 268. Права особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності

( Положення частини першої статті 268, за яким обмежується
право на вільний вибір особою, яка притягається до
адміністративної відповідальності, як захисника своїх прав, крім
адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право
на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної
особи втратили чинність як такі, що є неконституційними на
підставі Рішення Конституційного Суду N 13-рп/2000 ( v013p710-00 )
від 16.11.2000 ) Особа, яка притягається до адміністративної
відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи,
давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при
розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого
фахівця у галузі права, який за законом має право на надання
правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи,
виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо
не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову
по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається
в присутності особи, яка притягається до адміністративної
відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути
розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її
сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не
надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення,
передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160,
160-2, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1,
частиною першою статті 185-3, статтями 185-7 і 187 цього Кодексу,
присутність особи, яка притягається до адміністративної
відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення її від явки на
виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у
місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом
внутрішніх справ (міліцією) піддано приводу.
Законами України може бути передбачено й інші випадки, коли
явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,
в орган (до посадової особи), який вирішує справу, є обов'язковою.
( Стаття 268 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11
від 29.05.85, N 4452-11 від 21.08.87, N 7445-11 від 27.04.89,
N 8918-11 від 07.03.90, N 9166-11 від 04.05.90, N 647-12 від
18.01.91, Законами N 386/96-ВР від 01.10.96, N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 2635-IV ( 2635-15 ) від 02.06.2005 )

Стаття 269. Потерпілий

Потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням
заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
Потерпілий має право знайомитися з матеріалами справи,
заявляти клопотання, оскаржувати постанову по справі про
адміністративне правопорушення.
Потерпілого може бути опитано як свідка відповідно до статті
272 цього Кодексу.

Стаття 270. Законні представники

Інтереси особи, яка притягається до адміністративної
відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами,
що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати
свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають
право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі,
опікуни, піклувальники).
Законні представники мають право знайомитися з матеріалами
справи; заявляти клопотання; від імені особи, інтереси якої вони
представляють, приносити скарги на рішення органу (посадової
особи), який розглядає справу.

Стаття 271. Захисник

У розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть
брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за
законом має право на надання правової допомоги особисто чи за
дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з
матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка
його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу
(посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші
права, передбачені законами України.
Повноваження адвоката на участь у розгляді справи
посвідчуються ордером, що його видає адвокатське об'єднання, або
відповідною довіреністю на ведення справи.
( Стаття 271 в редакції Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від
05.04.2001 )

Стаття 272. Свідок

Як свідок у справі про адміністративне правопорушення може
бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі
які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.
На виклик органу (посадової особи), у провадженні якого
перебуває справа, свідок зобов'язаний з'явитися в зазначений час,
дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому по справі і
відповісти на поставлені запитання.

Стаття 273. Експерт

Експерт призначається органом (посадовою особою), в
провадженні якого перебуває справа про адміністративне
правопорушення, у разі, коли виникає потреба в спеціальних
знаннях.
Експерт зобов'язаний з'явитися на виклик органу (посадової
особи) і дати об'єктивний висновок у поставлених перед ним
питаннях.
Експерт має право знайомитися з матеріалами справи, що
стосуються предмета експертизи, заявляти клопотання про надання
йому додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку; з
дозволу органу (посадової особи), в провадженні якого перебуває
справа про адміністративне правопорушення, ставити особі, яка
притягається до відповідальності, потерпілому, свідкам запитання,
що стосуються предмета експертизи; бути присутнім при розгляді
справи.

Стаття 274. Перекладач

Перекладач призначається органом (посадовою особою), в
провадженні якого перебуває справа про адміністративне
правопорушення.
Перекладач зобов'язаний з'явитися на виклик органу (посадової
особи) і зробити повно й точно доручений йому переклад.

Стаття 275. Відшкодування витрат потерпілим, свідкам,
експертам і перекладачам

Потерпілим, свідкам, експертам і перекладачам відшкодовуються
у встановленому порядку витрати, що їх вони зазнали у зв'язку з
явкою в орган (до посадової особи), в провадженні якого перебуває
справа про адміністративне правопорушення.
За особами, яких викликають як потерпілих, свідків, експертів
і перекладачів, зберігається у встановленому порядку середній
заробіток за місцем роботи за час їх відсутності у зв'язку з явкою
в орган (до посадової особи), в провадженні якого перебуває
справа про адміністративне правопорушення.

Глава 22
РОЗГЛЯД СПРАВ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Стаття 276. Місце розгляду справи про адміністративне
правопорушення

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за
місцем його вчинення.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені
статтями 80, 81, 121 - 126, статтями 128 - 129, частинами першою і
другою статті 130, статтею 132, частиною четвертою статті 133 і
статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу,
можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів
або за місцем проживання порушників.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені
статтями 177 і 178 цього Кодексу, розглядаються за місцем їх
вчинення або за місцем проживання порушника.
Адміністративними комісіями справи про адміністративні
правопорушення розглядаються за місцем проживання порушника.
Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду
справи про адміністративне правопорушення.
( Стаття 276 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11
від 29.05.85, N 1117-11 від 16.10.85, N 7542-11 від 19.05.89,
N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12
від 23.12.93, N 244/94-ВР від 15.11.94, N 2029-III ( 2029-14 ) від
05.10.2000, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 2350-III
( 2350-14 ) від 05.04.2001 )

Стаття 277. Строки розгляду справ про адміністративні
правопорушення

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в
п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою
особою), правомочним розглядати справу, протоколу про
адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені
статтею 42-2, частиною першою статті 44, 44-1, 106-1, 106-2,
статтею 162, 173, 173-1, 178, 185 і частиною першою статті 185-3,
статтями 185-7, 185-10, 188-22, 203 - 206-1, розглядаються
протягом доби, статтями 146, 160, 160-2, 185-1, 212-7 - 212-20 - у
триденний строк, статтями 46-1, 51 і 176 - у п'ятиденний строк, а
статтями 101-103 цього Кодексу - у семиденний строк.
Законами України може бути передбачено й інші строки розгляду
справ про адміністративні правопорушення.
{ Стаття 277 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11
від 29.05.85, N 2010-11 від 03.04.86, N 4135-11 від 12.06.87,
N 4452-11 від 21.08.87, N 6347-11 від 03.08.88, N 7445-11 від
27.04.89, N 8710-11 від 19.01.90, N 8711-11 від 19.01.90,
N 8918-11 від 07.03.90, N 9082-11 від 20.04.90, N 9166-11 від
04.05.90, N 647-12 від 18.01.91, N 661-12 від 28.01.91; Законами
N 3039-12 від 03.03.93, N 3890-12 від 28.01.94, N 64/95-ВР від
15.02.95, N 386/96-ВР від 01.10.96, N 2342-III ( 2342-14 ) від
05.04.2001, N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності
01.08.2003 року, N 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003, N 2635-IV
( 2635-15 ) від 02.06.2005, N 3078-IV ( 3078-15 ) від 15.11.2005,
N 3504-IV ( 3504-15 ) від 23.02.2006 }

Стаття 278. Підготовка до розгляду справи про
адміністративне правопорушення

Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про
адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи
про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи,
про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка
притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх
законних представників і адвоката.

Стаття 279. Порядок розгляду справи про адміністративне
правопорушення

Розгляд справи розпочинається з оголошення складу
колегіального органу або представлення посадової особи, яка
розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова
особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає
розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності,
роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і
обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне
правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть
участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються
клопотання. У разі участі в розгляді справи прокурора
заслуховується його висновок.

Стаття 280. Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді
справи про адміністративне правопорушення

Орган (посадова особа) при розгляді справи про
адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було
вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його
вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є
обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи
заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про
адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації,
трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають
значення для правильного вирішення справи.
( Стаття 280 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1117-11
від 16.10.85, Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )

Стаття 281. Протокол засідання колегіального органу по справі
про адміністративне правопорушення

При розгляді колегіальним органом справи про адміністративне
правопорушення ведеться протокол, в якому зазначаються:
1) дата і місце засідання;
2) найменування і склад органу, який розглядає справу;
3) зміст справи, що розглядається;
4) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі;
5) пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їх
клопотання і результати їх розгляду;
6) документи і речові докази, досліджені при розгляді справи;
7) відомості про оголошення прийнятої постанови і роз'яснення
порядку та строків її оскарження.
Протокол засідання колегіального органу підписується
головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

Стаття 282. Пропозиції про усунення причин та умов, що
сприяли вчиненню адміністративних правопорушень

Орган (посадова особа), який розглядає справу, встановивши
причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного
правопорушення, вносить у відповідний державний орган чи орган
місцевого самоврядування, громадську організацію або посадовій
особі пропозиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин та
умов. При вжиті заходи протягом місяця з дня надходження
пропозиції повинно бути повідомлено орган (посадову особу), який
вніс пропозицію.
( Стаття 282 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001 )

Глава 23
ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Стаття 283. Зміст постанови по справі про адміністративне
правопорушення

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган
(посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова
виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про
адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової
особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про
особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин,
установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта,
який передбачає відповідальність за дане адміністративне
правопорушення; прийняте по справі рішення.
Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за
адміністративне правопорушення органами (посадовими особами),
переліченими у пунктах 1-4 статті 213 цього Кодексу, одночасно
вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в
постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає
стягненню, порядок і строк її відшкодування.
Постанова по справі повинна містити вирішення питання про
вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її
оскарження.
Постанова колегіального органу приймається простою більшістю
голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення
підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова
колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього
органу.
У випадках, передбачених законодавством України, про захід
стягнення робиться відповідний запис на протоколі про
адміністративне правопорушення або постанова оформляється іншим
установленим способом.
( Стаття 283 із змінами, внесеними згідно із Законами N 244/94-ВР
від 15.11.94, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )

Стаття 284. Види постанов по справі про адміністративне
правопорушення

По справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова
особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1
цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні
усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської
організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору,
органу досудового слідства чи дізнання, а також при наявності
обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
( Стаття 284 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1117-11
від 16.10.85; Законами N 244/94-ВР від 15.11.94, N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 )

Положення про талон до посвідчення водія
Затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 2 квітня 1994 р. N 166, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС N 672 від 03.10.2000
1. Талон до посвідчення водія (надалі талон) запроваджується на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 6 грудня 1993 р. N 980 "Про внесення змін і доповнень до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами" з метою обліку та аналізу порушень Правил дорожнього руху (надалі Правил), допущених водіями автомототранспортних засобів, тролейбусів та трамваїв, які постійно проживають на території України.
Талони по замовленню МВС України виготовляються на цупкому папері розміром 105 х 75 мм, друкарським способом.
На лицьовому боці талона зазначаються: повна назва талона, його серія з трьох літер українського алфавіту, номер з шести арабських цифр, перелік категорій транспортних засобів; прізвище, ім'я та по батькові власника талона; найменування підрозділу ДАІ, який видав талон, дата видачі та повернення талона, які завіряються печаткою підрозділу ДАІ; відмітки про вилучення; посада і прізвище службової особи, яка виконала вищевказані дії.
На зворотному боці талона зазначаються: дата порушення ПДР, серія, номер нагрудного знака працівника ДАІ, перелік порушень правил дорожнього руху водієм, за які компостером робиться відмітка у відповідній графі талона.
2. Посвідчення водія без такого талону не дає права на керування транспортними засобами. В талон вписується серія і номер посвідчення водія, до якого він виданий. Літери в талоні, які свідчать про категорію посвідчення водія, залишаються, а решта викреслюється. Серія, номер талону і дата його видачі в посвідчення водія не вписуються, за винятком посвідчень старого зразка (незаламінованих).
3. Початкова видача талонів громадянам провадиться відділами, відділеннями (групами) Державтоінспекції (надалі ДАІ) міськрайвідділів внутрішніх справ, реєстраційно-екзаменаційними підрозділами ДАІ (надалі РЕП) без перевірки знань Правил при наявності особистого паспорта або документа, що його замінює, посвідчення водія та квитанції про оплату за талон.
У подальшому талони до посвідчення водія видаються (обмінюються) тільки РЕП.
4. При вилученні посвідчення водія талон до нього дає право керувати транспортними засобами відповідної категорії протягом одного місяця. Після закінчення цього строку, якщо він не був продовжений в ДАІ, талон підлягає вилученню.
5. Продовження строку дії талону провадиться посадовими особами підрозділів ДАІ, у віданні яких знаходиться розгляд адміністративного матеріалу або заяви водія, а також РЕП, після перевірки знань Правил. При подовженні строку дії талону запис про це здійснюється у довільному місці на талоні і скріплюється печаткою РЕП або підрозділу ДАІ, який подовжує його дію.
6. В разі втрати, дублікат талону видається при пред'явленні посвідчення водія, документу, що засвідчує особу, квитанції про оплату за талон та після складання теоретичного екзамену з Правил, а особам, які не керували транспортними засобами протягом останніх 12 місяців, - також практичного екзамену. Оформлення дублікату талону замість втраченого внаслідок стихійного лиха, пожежі, повені і т.і., якщо це підтверджується документами, провадиться без екзаменів.
7. Обмін талону до посвідчення водія на новий проводиться:
• при заміні посвідчення водія;
• у випадку, коли він непридатний для користування;
• при відсутності вільних рядків для обліку порушень Правил, а також місця для записів про вилучення посвідчення водія;
• у разі успішного складання теоретичного екзамену з Правил після призначення перевірки.
8. При видачі нового талону, коли екзамен з Правил не складається, в нього переносяться дані про раніше допущені порушення, якщо з дня їх скоєння не минуло 12 місяців.
9. Талон, який має виправлення та підчистки, обмінюється на новий тільки після складання заявником теоретичного екзамену з Правил.
10. При успішному складанні теоретичного екзамену на знання Правил, який перший раз проводиться безкоштовно, посвідчення водія повертається власнику, а також видається новий талон. До нового талону переносяться тільки ті порушення Правил, відповідальність за які передбачена частинами 4 та 5 ст. 121 (крім керування транспортним засобом з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандарту) та частинами 1 та 2 ст. 130 (крім передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані сп'яніння) Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі Кодекс), і з моменту скоєння яких не минуло 12 місяців.
11. При зверненні в РЕП водія з відміткою в талоні "Направлено на перевірку ПДР" екзамен проводиться незалежно від наявності в РЕП вилученого посвідчення водія. При позитивному результаті і відсутності в РЕП вилученого посвідчення водія на зворотному боці талону, після порушення, робиться запис, наприклад: "Знання ПДР перевірені", вказуються посада, звання та прізвище, а також підпис службової особи, яка здійснила перевірку. Запис скріплюється печаткою РЕП, де провадилась перевірка. До надходження в РЕП вилученого посвідчення водія строк дії талону подовжується працівниками цього підрозділу, після чого здійснюється його заміна.
12. Особа, яку було позбавлено права керування транспортними засобами, отримує посвідчення водія і новий талон після проходження нею перевірки знань Правил у РЕП. При цьому перенесення зафіксованих в попередньому талоні порушень Правил до нового талону здійснюється у відповідності до п. 10 цього Положення.
13. Якщо водій при перевірці знань Правил не склав теоретичного екзамену, то талон у нього вилучається, а повторний екзамен призначається не раніше, ніж через 5 днів.
14. Бланки талонів відносяться до бланків суворої звітності. Їх отримання, облік, зберігання та витрачання здійснюються у відповідності до встановлених для таких документів правилами.
Порядок направлення водіїв на перевірку знань Правил дорожнього руху
15. У відповідності до вимог ст. 15 Закону України "Про дорожній рух" водій у разі систематичного порушення Правил може бути направлений на перевірку їх знань.
Зазначений захід має виключно кваліфікаційний характер.
16. Необхідною умовою щодо направлення водія на перевірку знань Правил однозначно слід вважати скоєння ним протягом астрономічного року (365 днів) більше трьох порушень Правил, які (порушення) оформлені відповідно до вимог чинного законодавства і перелік яких наведено в талоні до посвідчення водія.
17. Терміни, порядок та правові наслідки перевірки викладені в Інструкції про порядок приймання екзаменів, оформлення видачі (обміну) посвідчень водія, обліку та зберігання документів, які стосуються екзаменаційної роботи, затвердженій наказом МВС України від 21 червня 1993 р. N 394, та в цьому наказі.
18. У разі виникнення умов, викладених у п.16 цього Положення, працівник ДАІ вилучає у порушника посвідчення водія, яке додає до протоколу про адміністративне правопорушення, про що робиться запис у протоколі. Адміністративний матеріал з вилученим посвідченням водія розглядається за місцем скоєння правопорушення службовими особами органів внутрішніх справ, перелік яких викладений у п. 2 ч. 2 ст. 222 Кодексу. У випадку неможливості такого розгляду за місцем скоєння правопорушення адміністративний протокол та вилучене посвідчення водія пересилаються для розгляду за місцем проживання порушника.
19. При вилученні посвідчення водія у талоні на лицевому боці проставляються дата вилучення, посада, прізвище працівника ДАІ, а на зворотному боці робляться такі записи:
19.1. У графі "Дата порушення" вказують день, місяць та рік вчинення порушення (наприклад: 12.12.94).
19.2. У графі "Серія, N нагрудного знака" проставляються серія та номер нагрудного знака працівника ДАІ, який склав протокол (виявив порушення).
19.3. У графі, де проставлена цифра, яка відповідає вчиненому порушенню, компостером проставляється відмітка.
20. Відмітки у талоні робить працівник ДАІ, який виявив порушення.
21. Справа про адміністративне правопорушення, оформлена відповідно п.16 цього Положення, розглядається уповноваженою на те посадовою особою у відповідності до Інструкції по організації провадження у справах про адміністративні порушення Правил, норм і стандартів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженою наказом МВС України від 25 лютого 1994 р. N 91. При цьому, крім адміністративного стягнення, згідно з вимогами Кодексу, службова особа приймає рішення про доцільність перевірки знань Правил цим порушником.
22. Якщо посадова особа прийняла рішення про доцільність такої перевірки, на зворотному боці талону робиться запис "Направлено на перевірку ПДР", проставляються дата прийняття рішення, посада, звання та прізвище посадової особи, а також її підпис, який завіряється печаткою підрозділу ДАІ (органу внутрішніх справ). Після цього талон повертається порушнику, якому пропонується протягом місяця звернутися для перевірки знання Правил в РЕП за місцем проживання. Для приймання таких екзаменів в РЕП встановлюється окремий день. При наявності вказаної відмітки в талоні водію дозволяється керувати транспортними засобами відповідної категорії протягом 30 діб з моменту прийняття рішення про направлення його на перевірку знань Правил.
23. Посвідчення водія із супровідним листом у триденний строк після виконання постанови про накладення адміністративного стягнення направляється в ДАІ за місцем проживання порушника для подальшої передачі в РЕП, який обслуговує цю територію або в РЕП, якщо наявні відомості про його місцезнаходження.
24. У разі прийняття посадовою особою рішення про недоцільність перевірки знання Правил, у встановленому порядку виноситься постанова про накладення адміністративного стягнення і після його виконання посвідчення водія і талон повертаються власнику.
При наступному порушенні водієм Правил і виникненні умов, викладених у п.16 цього Положення, працівники ДАІ діють у відповідності до п. 18 цього Положення.
25. У випадку оскарження водієм дій працівників ДАІ і винесення мотивованого висновку про скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення або повернення стягнених грошових сум штрафу у вільному рядку талону робиться запис, наприклад: "Порушення від 17.07.93 скасовано", в якому вказується дата порушення, яке відміняється. Запис завіряється підписом посадової особи, яка винесла висновок, із зазначенням її посади, звання, прізвища і скріплюється печаткою підрозділу ДАІ, де розглядалася скарга і було винесено висновок. Після цього водій звертається в РЕП за місцем проживання, де йому без перевірки знань Правил і безкоштовно видається новий талон. При цьому перенесення зафіксованих в попередньому талоні порушень Правил до нового талону здійснюється у відповідності до п. 8 Положення, за винятком порушення, яке скасовано.

Кодекс України про адміністративні правопорушення (витяг)
I. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Глава 2
АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ І АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Стаття 9. Поняття адміністративного правопорушення
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Стаття 40. Покладення обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду
Якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Коли шкоду заподіяно неповнолітнім, який досяг шістнадцяти років і має самостійний заробіток, а сума шкоди не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов'язати своєю працею усунути її. В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.
Стаття 119. Порушення правил користування засобами автомобільного транспорту та електротранспорту
Пошкодження внутрішнього обладнання та стекол автобусів, маршрутних таксі, тролейбусів або трамваїв - тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей автобусів, маршрутних таксі, тролейбусів або трамваїв - тягне за собою попередження або накладення штрафу від 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Куріння в автобусах, маршрутних таксі, тролейбусах або трамваях -тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 121. Порушення водіями правил експлуатації транспортних засобів, правил користування ременями безпеки або мотошоломами
Керування водіями транспортними засобами, що мають несправності гальмової системи або рульового управління, або переобладнаними з порушенням відповідних правил, нормативів і стандартів, або такими, що своєчасно не пройшли державного технічного огляду, - тягне за собою накладення штрафу від одного до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Керування водіями транспортними засобами з технічними несправностями, за винятком несправностей, зазначених у частині першій цієї статті, з якими згідно з встановленими правилами експлуатація їх забороняється, - тягне за собою накладення штрафу від 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами -тягне за собою попередження або накладення штрафу від 0,2 до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Керування водіями транспортними засобами, не зареєстрованими або не перереєстрованими у встановленому порядку, з підробленим номерним знаком, без номерного знаку або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандарту, або з умисно прихованим номерним знаком, а так само перевезення водіями транспортних засобів, що працюють у режимі маршрутних таксомоторів або здійснюють міжміські чи міжнародні перевезення пасажирів понад кількість місць для сидіння, визначену у реєстраційних документах на транспортний засіб або передбачену технічною характеристикою транспортного засобу, - тягнуть за собою накладення штрафу від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Під транспортними засобами у статтях 121 - 128-1, частинах перших і других статей 129, 130, статтях 132, 140 слід розуміти всі види автомобілів, мотоциклів, тракторів та інших самохідних машин, трамваїв, тролейбусів та інших транспортних засобів, обладнаних двигуном з робочим об'ємом 50 куб. см і більше, а також причепи.
Стаття 121-1. Експлуатація водіями транспортних засобів, номери агрегатів яких не відповідають записам у реєстраційних документах
Експлуатація водіями транспортних засобів, номери агрегатів яких не відповідають записам у реєстраційних документах, - тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Експлуатація водіями транспортних засобів, номери агрегатів яких знищені або підроблені - тягне за собою накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 122. Перевищення водіями транспортних засобів швидкості руху, невиконання сигналів регулювання дорожнього руху, порушення правил перевезення людей та інших правил дорожнього руху
Перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху більш як на 20 кілометрів на годину, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, проїзду
перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, початку руху, зміни напрямку руху, проїзду спеціальних транспортних засобів - тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Недодержання водіями вимог дорожніх знаків, розмітки проїзної частини шляхів або безпечної дистанції, порушення правил зупинки і стоянки, розташування транспортних засобів на проїзній частині, руху автомагістралями, пріоритету транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми освітлювальними приладами, попереджувальними сигналами, буксирування механічних транспортних засобів, перевезення людей або руху тротуарами чи пішохідними доріжками - тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від 0,2 до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Ненадання водіями транспортних засобів переваги в русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само інші порушення правил проїзду пішохідних переходів - тягнуть за собою накладення штрафу від 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Порушення, передбачені частинами першою або другою чи третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, тобто примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вживати інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян, - тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортним засобом на строк від шести місяців до одного року.
Стаття 123. Порушення водіями транспортних засобів правил проїзду залізничних переїздів
В'їзд водіїв на залізничний переїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника чи чергового по переїзду, при закритому шлагбаумі або коли до переїзду наближається поїзд - тягне за собою накладення штрафу в розмірі від двох до
чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Інші порушення правил проїзду залізничних переїздів, крім передбачених частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення, передбачені частинами першою або другою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд, - тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення
права керування всіма видами транспортних засобів на строк від шести місяців до одного року.
Стаття 124. Порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових споруд чи іншого майна
Порушення водіями транспортних засобів правил дорожнього руху, крім передбачених статтею 123, частинами першою або другою статті 130 цього Кодексу, що спричинили пошкодження транспортних асобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна, -тягнуть за собою накладення штрафу від одного до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Стаття 126. Керування транспортними засобами особами, які не мають права керування або водіями, які не ють при собі чи не пред'явили для перевірки відповідних документів
Керування транспортними засобами особами, які не мають права керування цими засобами, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування, - тягне за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі порушення, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна, - тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред'явили чи не передали для перевірки посвідчення, реєстраційних та інших документів, що підтверджують право на керування чи розпорядження транспортним засобом, дорожнього (маршрутного) листа та документів на вантаж, що перевозиться (крім власників транспортних засобів, які використовують їх в індивідуальних некомерційних цілях), талона про проходження державного технічного огляду, а у випадках, передбачених законодавством, страхового поліса про укладання договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, - тягне за собою накладення штрафу від 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Стаття 130. Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані сп'яніння
Керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, а так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до
встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на строк від одного до двох років і на інших осіб - накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень: керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння, ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на строк від двох до трьох років з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Стаття 131. Ухилення від проходження огляду на стан сп'яніння
Ті самі дії, вчинені особами, які не мають права керування транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від двохсот до трьохсот карбованців.
Ухилення судноводіїв річкових або маломірних суден від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння - тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування всіма видами плавучих засобів на строк від одного року до трьох років.
Дії, зазначені в частині першій цієї статті, вчинені особами, які не мають права керування судном, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Прокурору Святошинського району
міста Києва
Смітюху Василю Євдокимовичу
03148, м.Київ, вул. Г. Юри, 9

Копія: Прокуратура міста Києва
03150, м.Київ, вул. Предславинська, 45/9

Копія: Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією ВР України
01008, м.Київ, вул..Грушевського 5

*** Олександра Вікторовича
03134, м. Київ, вул. Симиренка ***





Заява


14 липня 2007 р. близько 12 год. 30 хв. я зупинив автомобіль Chevrolet Lacetti (державний номер АА *** ВХ), який належить мені на праві приватної власності, на узбіччі Кільцевої дороги за 250-300 м до повороту на вул. Тулузи і відійшов у справах. Коли я повернувся до своєї машини, виявив, що вона завантажена на евакуатор (державний номер АА 0568 ВХ).
Працівник евакуатора у відповідь на мою вимогу назватись та повернути мені автомобіль відмовився назвати своє ім’я та повернути мені автомобіль, доки я не заплачу гроші. Мої слова щодо незаконності його дій він залишив без уваги.
Аби мені допомогли повернути мою машину я зателефонував до міліції за телефоном «02» (дзвінок здійснено у період з 13-05 до 13-15 14.07.07р.). Слухавку взяв черговий Шевченко, я пояснив йому що з мене вимагають гроші, що евакуація незаконна і я вимагаю допомогти мені запобігти крадіжці машини. Черговий Шевченко запитав марку, модель, номерний знак та колір мого авто, а також мої прізвище, ім‘я, по-батькові та номер телефону. Після цього він пообіцяв вислати на місце події оперативну групу міліції.
Тим часом до евакуатора з моїм авто підійшов інспектор ДАІ (старший сержант Алєксєєнко Роман Миколайович, нагрудний знак КІ 0805), який «співпрацював» з евакуаторниками.
На моє пояснення щодо незаконності евакуації і прохання допомогти повернути мені автомобіль він заявив, що нічим допомогти мені не може і почав складати протокол огляду та переміщення транспортного засобу (№002037 від 14.07.07 р.). На запитання чи буде він складати протокол про про яке-небудь адміністративне правопорушення, інспектор ДАІ Алєксєєнко відповів відмовою. Це підтверджує, що вимог Правил дорожнього руху я не порушив, оскільки відсутнє документальне підтвердження факту порушення — протокол про адміністративне правопорушення.
Після того, як було складено протокол огляду та переміщення транспортного засобу, працівники евакуатора заявили, що вони збираються від‘їжджати з моїм автомобілем. На вимогу віддати машину заявили: «Спочатку давай гроші». Оскільки оперативна група міліції на той момент не прибула, я ризикував втратити своє авто. Тому я був змушений вдатися до заходів по збереженню свого майна і віддати евакуаторникам 350 грн., що підтверджує фіскальний чек, виданий КП Київдорсервіс 14.07.07 р. о 13 год. 24 хв. Тільки після цього мені повернули мою машину.
Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. За частиною 7 статті 319 та частиною 2 статті 321 Цивільного кодексу України діяльність власника може бути обмежена лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Умисними діями працівників КП Київдорсервіс, внаслідок незаконного вилучення мого автомобіля та позбавлення мене можливості володіти, користуватися та розпоряджатися ним, моє право було порушене, що завдало мені тяжких моральних страждань.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише у спосіб, на підставах та в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому жоден закон України не передбачає такого заходу, як примусова евакуація автомобіля. Рішення Київради від 26.09.02 р. № 47/207, яким запроваджена евакуація, законом не є (за пунктом 3 статті 85 Конституції України приймати закони може виключно Верховна Рада України), а отже не може вважатись, що з цим документом я ознайомлений як громадянин і до мене не може застосовуватись принцип відповідальності за умови незнання закону, а працівники КП "Київдорсервіс" не ознайомили мене з умовами та причинами евакуації, фактично, нав'язавши мені послугу, якої я не замовляв.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Рішення Київради від 26.09.02 р. № 47/207, яким запроваджена евакуація, не може вносити зміни до Конституції та Законів України, якими визначається право власності та порядок відповідальності за порушення правил зупинки і стоянки. Отже, зазначене рішення Київради суперечить чинному законодавству України.
Виходячи з викладеного вважаю, що проти мене скоєно злочин.

Прошу:

1. порушити кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених:
а) статтею 189 Кримінального кодексу України та статтею 289 Кримінального кодексу України — щодо працівників КП «Київдорсервіс», які незаконно вилучили автомобіль, що належить мені на правах приватної власності, та вимагали з мене гроші;
б) статтею 365 Кримінального кодексу України (перевищення влади або службових повноважень) — щодо інспектора ДАІ Алєксєєнко Романа Миколайовича, який не тільки не завадив незаконним діям працівників КП «Київдорсервіс», а навіть сприяв їм.
2. на підставі пункту 2 частини 2 статті 20 Закону України «Про прокуратуру» внести протест на пункти 8.2—8.13 рішення Київської міської ради від 26.09.02 р. № 47/207 щодо незаконності евакуювання автомобілів за порушення правил зупинки і стоянки.

Додатки до заяви:

1. Копія протоколу огляду та переміщення транспортного засобу №002037 від 14.07.07 р. – 1 арк.
2. Копія фіскального чеку, виданого КП Київдорсервіс – 1 арк.
3. Фотографія з місця події – 1 арк.




Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
это означает что если кто-то зазихнет на ваше любимое - закон позволяет предпринимать меры по его защите. (можете бить по рогам, или по печени) отстаивая свое право владения ТС)

Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

единственное что вы должны доказать в суде так это, то что в случае с неправильной парковкой:

Використання Вами власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
а так же то, что
ваше ТЗ не використовувалася на шкоду людині і суспільству во время неправильной парковки. (стаття 13)
ну это если дойдет до суда...

Прокурору Донецької області
МУРЗІ В.В.

Громадянина
Іванова Івана Івановича,
Що мешкає за адресою :
83000, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 100, кв. 20


СКАРГА
на дії співробітника ДПС ДАІ МВС України.

21 травня 2006 року я їхав по пр. Ленінському на автомобілі Honda Accord, держ. номер ХХХ-ХХ , яким керую на підставі довіренності № ХХХ ХХХХХХ від 30 березня 2006 року. В районі фабрики „Конті” мене зупинив патруль ДПС ДАІ МВС України. Інспектор (нагрудний знак ДО 475) не представився і сказав мені, що я перевищив дозволену швидкість. За його даними я їхав зі швидкістю більш, ніж 90 км/год. Я не погодився з ним, сказавши, що їхав зі швидкістю рівно 60 км/год, бо там завжди стоїть патруль і я про це знаю. Після цього інспектор почав питати у мене „що ми будем далі робити ?”. Я йому відверто сказав, що хабар я йому не дам і ми будем робити все по закону – тобто складати протокол і розбиратися в суді. Інспектор став вимагати від мене пройти до нього в автомобіль, де знаходився інакший співробітник ДПС ДАІ (або декілька спіробітників – точно сказати не можу, бо скло в автомобілі було затоноване). При тому він забрав мої документи і сам пішов в машину. Я відмовився йти за ним і продовжував сидіти в своєму автомобілі. Зі мною в машині були присутні : моя дружина, син і брат. Через деякий час інспектор повернувся з протоколом, в якому було заповнено мої дані (дані з моїх документів). Даних про порушення в протоколі не було. Я відмовився підписувати такий протокол, бо він був не цілком заповнений. Знаючи про наявність корупціі серед співробітників ДПС ДАІ я став вимагати повністю заповнити протокол, що інспектор і зробив, написавши що я перевищив швидкість. Далі я став вимагати від інспектора згідно закону ознайомити мене зі ст. 268 КпАП України, що він зробити не зміг (на мій погляд він просто не знав цієї статті). Про цей факт я написав в протоколі в графі „Пояснення”. Я не писав там, що показання прибору не були мені доведені, як і не був показаний сам прибор (є підозра, що це був несертифікований прибор старого зразка), тому що збирався сказати про це в суді. Після цього інспектор почав неповажно розмовляти і погрожувати мені, що зробить запис у талон порушень. Я сказав, що він може робити що вважає за потрібне, але я все буду оскаржувати в суді. Тоді він зробив мені в талон порушень запис „ДО 475 від 21.05.06” в графі „2” – Перевищення встановленної швидкості руху більш ніж на 20 км./год., а також поставив жирну точку в графі „6” – Порушення правил, що спричинили створення аварійної ситуації, або ДТП. Вважаю дії інспектора перевищенням посадових повноважень, бо він зробив запис про порушення, яке не доведено в законному порядку в суді. Окрім того, від зробив не передбачену законом помітку в талоні.
Згідно КпАП України, строк розглядання справ по адміністративним правопорушенням – 2 місяці. Враховуючи, що сьогодні 18.12.2006р., тобто з моменту складання протоколу пройшло більш ніж півроку, і за цей час я не отримав повістки в суд, я маю підстави вважати, що або протокол був інспектором знищений через помітку в ньому про його некомпетентність (в чому я особисто бачу наявні ознаки корупції), або суд розглянув справу без моєї присутності, що є порушенням ст. 268 КпАП України.

Враховуючи вищеописані факти,

ПРОШУ :

1. Перевірити законність дій інспектора ДПС ДАІ МВС України з нагрудним знаком ДО 475.
2. Перевірити наявність протоколу про адміністративне правопорушення щодо мене від 21.05.2006р., чи поступав такий протокол в Кіровський районний суд.
3. Перевірити наявність судового рішення по цьому протоколу, якщо таке рішення є, то внести протест щодо нього через порушення ст. 268 КпАП України.
4. Анулювати запис в талоні порушень до посвідчення водія.

Додатки :
1. Копія посвідчення водія.
2. Копія талону порушень.
3. Копія свідоцтва про реєстрацію автомобіля.
4. Копія довіренності на керування автомобілем.

18.12.2006р. ____________________

Прокурору м.Петрівки

Петренка Петра Петровича
що мешкає у м. Петрівка
вул. Петрівська, 22

Скарга


На перевищення службових повноважень і невиконання процесуальних норм співробітником міліції

В суботу, 12.05.2005 року о 20 годині 21 хвилині на вулиці Васильківській керуючи на законних підставах легковим автомобілем Mercedes S500 д/н ВС7777АА, я був зупинений прапорщиком Васильківським Василем Васильовичем (номер жетона АВ 2342, Петрівська рота ДПС) на службовому автомобілі ВАЗ 21099 д/н ВС1212МІ.

Зупинивши мене, співробітник ДПС не вмотивував своїх дій скоєнням мною порушення Правил Дорожнього Руху, однак зажадав перевірити мої документи, на що мав право, згідно з п.2 ст.11 Закону «Про міліцію» тільки за умови підозри у скоєнні мною правопорушення.

Після цього прапорщик Васильківський поставив вимогу відкрити багажник автомобіля, мотивуючи свої дії необхідністю перевірки комплектності транспортного засобу, а саме наявність запасного колеса, домкрата і набору документів.

Підпунктом «в» п.2.4 Правил передбачено, що водій зобов’язаний «дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав».

Згідно ч.2 ст.183 Кримінально-процесуального Кодексу України вимога виконати вимогу прапорщика Васильківського трактується як обшук.

Статтею 260 Кодексу Адміністративних Правопорушень України передбачено, що «з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів». Тобто законодавцем явно передбачені законні підстави для виконання обшуку. Законні підстави для обшуку у співробітника ДПС були відсутні.

Стаття 264 Кодексу Адміністративних Правопорушень України стверджує «Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання». На мою пропозицію скласти протокол і запросити двох свідків для огляду транспортного засобу, яким я керую, співробітник ДПС відмовив.

На основі вищесказаного прошу відкрити кримінальну справу по факту перевищення службових повноважень прапорщиком Васильківським Василем Васильовичем.

GodDan писав:М-да всё почитал... кууульные статейки

Но у меня вопрос !!!
- Выходить что у нас, когда останавливает ДПСник и просить показать богажник для осмотра, мы также можем сказать чтоб он сложил протокол досмотра ???

andrew писав:

GodDan писав:М-да всё почитал... кууульные статейки

Но у меня вопрос !!!
- Выходить что у нас, когда останавливает ДПСник и просить показать богажник для осмотра, мы также можем сказать чтоб он сложил протокол досмотра ???

Так і має бути і в придачу двох свідків... Винятком може бути коли в них проходить якась там операція - Зброя чи Наркотики, тоді вони мають посне право..

pikach00 писав:Я вже раз десь писав... Тіпа всі аптечку і вогнегасник в салоні тримають? Мабуть не всі. Переважно в багажніку, так що прийдеться його відкрити якщо не хочеться мати протокол за недотримання вимог укомплектованості авто