
Преамбула:
часто читаючи різні форуми про юридичні "баталії" між водіями та ДАЇ в очі кидалась очевидна невідповідність зусиль, затрачених водіями на ці "баталії" - з одного боку, та отриманого на виході результату - з іншого. Приміром, хам, грубіян і просто... недалекий інспектор нас штраХує за якесь нібито порушення. Ми пишемо скаргу його начальнику -> отримуємо відписку "сам дурак" -> ідемо до суду. І наш суд (як відомо - самий справедливий та гуманний в світі) - раптоv, о чудо! - вирішує справу на нашу користь. Отримуємо ми рішення суду на руки: "постанову скасувати, справу закрити". І тішимось, як мавпа цьвошку... "Справедливість є! За неї варто боротись!"

Ми витратили купу часу, нервів, переживань, забризкали слиною купу форумів, напрягли друзів-юристів, щоб ті помогли скласти потрібні "маляви"... А гаєць, який винен в наших митарствах, спокійно спить, ходить "на службу" і далі пише собі час від часу незаконні постанови... І йому наші муки глибоко пофіг, він же ж нічим не ризикує, нікуди не спішить, і робить все за державну заплату, а не відпрошуючись з роботи за власний рахунок...
"Амбула"
Отримав зараз відповідь на скаргу він начальника ДАІ Кіровоградської області. Друга там прищемили місцеві даїшники, він до підписання протоколу подзвонив, і всі мої поради чемно записав у зауваження. Вийшло так, що даїшник - просто тормоз, порушив все що можна. Скарга одразу була задоволена, незаконну постанову начальник своєю постановою скасував. Друг задоволений, пляшка розпита:-)
У своїй відповіді начальник все відмінив, справу закрив. Але чому я (мій друг) маю витрачати свій час на всяку фігню? Підготував я нову скаргу, в якій прошу провести службове розслідування щодо «винного», визначитись щодо його службової відповідності, наказати згідно Закону і повідомити мене про це все письмово. А друг каже: «нунах, штраф зняли, хай живе».
Я його нібито переконав, скарга сьогодні пішла. Але питання залишилось: це я такий кровожера, чи так має бути? Цікаво знати ваші думки…