Що потрібно знати про автоцивілку
Додано: Пон, 07 квітня 2008, 09:07
Страхування цивільної відповідальності є загальноприйнятою нормою всього цивілізованого світу. Для України обов'язкове страхування - явище відносно нове.
Відповідно до Закону України № 1961-ІV від 01.07.2004 р. "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", всі власники транспортних засобів зобов'язані застрахувати свою цивільно-правову відповідальність. Мінімальний страховий поліс "автоцивілки" частково відшкодує збиток, заподіяний життю, здоров'ю або майну третіх осіб, - потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної події.
Відразу хотілося б звернути увагу на те, що страхуванню підлягає не автомобіль, а відповідальність власника транспортного засобу перед можливими пострадавшими. Всі дії страхових компаній, незалежних експертів, страхувальника і потерпілого регламентуються законами України. Це майже не залишає свободи дій для страхових компаній - і як наслідок гарантує виплати.
Існує три типові договори "автоцивілки". У полісах першого і третього типу вказуються конкретні транспортні засоби, відносно яких діє договір страхування. У полісі другого типу - безпосередньо людина, що застрахувала свою відповідальність.
У договорах першого типу до управління транспортним засобом може бути допущена будь-яка людина, що має водійське посвідчення відповідної категорії. Договори другого типу дійсні тільки для однієї фізичної особи. Договори третього типу можуть включати до п'яти осіб.
При страхуванні цивільної відповідальності компенсується тільки шкода, нанесена стороні, що потерпіла, винуватцеві матеріальний збиток не оплачується. Виплатою компенсації збитку займається страхова компанія, що застрахувала автомобіль винного в ДТП. При страхуванні цивільної відповідальності існує так звана франшиза. Вона не застосовується відносно компенсації збитку життю і здоров'ю. При нанесенні збитку майну третьої особи франшиза складає до 2% від страхової суми або 510 грн. Цю суму страхувальник, винен в ДТП, повинен компенсувати самостійно.
Максимальна сума, яку компанія-страховик зобов'язана виплатити при настанні страхового випадку, складає 51 тис. грн при спричиненні шкоди життю або здоров'ю на одного потерпілого і 25 500 грн при спричиненні шкоди майну на одного потерпілого, але не 5-кратного розміру цієї суми на один страховий випадок. У випадку, якщо виплачена сума за договором, що діє, перевищила 76 500 грн, дія договору може бути припинене страховиком в односторонньому порядку відповідно до ст. 19.1 вищезазначеного Закону.
Страхова компанія виплачує компенсацію тільки за шкоду, заподіяну третім особам, і не виплачує компенсацію за шкоду, заподіяну здоров'ю людей і матеріальним цінностям, що знаходилися в транспортному засобі страхувальника.
В окремих випадках страхова компанія має право спробувати стягнути з винуватця гроші за заподіяний ним збиток:
а) якщо водій був п'яний або знаходився в стані наркотичного сп'яніння;
б) якщо водій управляв транспортним засобом без водійського посвідчення відповідної категорії;
в) якщо після дорожньо-транспортної події самовільно залишив місце події або відхилився від проведення в установленому порядку перевірки.
У перерахованих випадках страхова компанія спочатку виплачує компенсацію потерпілим, а потім пред'являє винуватцеві вимогу про стягнення виплаченої суми.
У разі ДТП в страхову компанію за відшкодуванням повинен звертатися пострадавший або особа, що має право на відшкодування збитку. На нім же лежить обов'язок по наданні в страхову компанію всіх необхідних документів.
Відповідно до Закону України № 1961-ІV від 01.07.2004 р. "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", всі власники транспортних засобів зобов'язані застрахувати свою цивільно-правову відповідальність. Мінімальний страховий поліс "автоцивілки" частково відшкодує збиток, заподіяний життю, здоров'ю або майну третіх осіб, - потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної події.
Відразу хотілося б звернути увагу на те, що страхуванню підлягає не автомобіль, а відповідальність власника транспортного засобу перед можливими пострадавшими. Всі дії страхових компаній, незалежних експертів, страхувальника і потерпілого регламентуються законами України. Це майже не залишає свободи дій для страхових компаній - і як наслідок гарантує виплати.
Існує три типові договори "автоцивілки". У полісах першого і третього типу вказуються конкретні транспортні засоби, відносно яких діє договір страхування. У полісі другого типу - безпосередньо людина, що застрахувала свою відповідальність.
У договорах першого типу до управління транспортним засобом може бути допущена будь-яка людина, що має водійське посвідчення відповідної категорії. Договори другого типу дійсні тільки для однієї фізичної особи. Договори третього типу можуть включати до п'яти осіб.
При страхуванні цивільної відповідальності компенсується тільки шкода, нанесена стороні, що потерпіла, винуватцеві матеріальний збиток не оплачується. Виплатою компенсації збитку займається страхова компанія, що застрахувала автомобіль винного в ДТП. При страхуванні цивільної відповідальності існує так звана франшиза. Вона не застосовується відносно компенсації збитку життю і здоров'ю. При нанесенні збитку майну третьої особи франшиза складає до 2% від страхової суми або 510 грн. Цю суму страхувальник, винен в ДТП, повинен компенсувати самостійно.
Максимальна сума, яку компанія-страховик зобов'язана виплатити при настанні страхового випадку, складає 51 тис. грн при спричиненні шкоди життю або здоров'ю на одного потерпілого і 25 500 грн при спричиненні шкоди майну на одного потерпілого, але не 5-кратного розміру цієї суми на один страховий випадок. У випадку, якщо виплачена сума за договором, що діє, перевищила 76 500 грн, дія договору може бути припинене страховиком в односторонньому порядку відповідно до ст. 19.1 вищезазначеного Закону.
Страхова компанія виплачує компенсацію тільки за шкоду, заподіяну третім особам, і не виплачує компенсацію за шкоду, заподіяну здоров'ю людей і матеріальним цінностям, що знаходилися в транспортному засобі страхувальника.
В окремих випадках страхова компанія має право спробувати стягнути з винуватця гроші за заподіяний ним збиток:
а) якщо водій був п'яний або знаходився в стані наркотичного сп'яніння;
б) якщо водій управляв транспортним засобом без водійського посвідчення відповідної категорії;
в) якщо після дорожньо-транспортної події самовільно залишив місце події або відхилився від проведення в установленому порядку перевірки.
У перерахованих випадках страхова компанія спочатку виплачує компенсацію потерпілим, а потім пред'являє винуватцеві вимогу про стягнення виплаченої суми.
У разі ДТП в страхову компанію за відшкодуванням повинен звертатися пострадавший або особа, що має право на відшкодування збитку. На нім же лежить обов'язок по наданні в страхову компанію всіх необхідних документів.