«Чорні цятки» львівських доріг
Додано: Пон, 26 листопада 2007, 10:14
Погані дороги, безлад на нерегульованих перехрестях, несправні світлофори, швидкісні авто, погана погода та навіть недостатня кількість працівників ДАІ – це далеко не повний перелік причин більшості дорожньо-транспортних пригод. Щоправда, часто причини офіційні приховують причини справжні, як-то безвідповідальність, потяг до «оковитої» чи віра у власну безкарність винуватців цих ДТП – людей, які в одну мить із горе-водіїв перетворюються на вбивць.
Відомо, що коли протягом трьох років на одному й тому ж місці чи певній ділянці дороги стається чотири автопригоди, такі території позначають на карті «чорними цятками» й називають місцями концентрації ДТП. Про існування таких «цяток» відомо не лише обмеженому колу спеціалістів-дорожників чи автоінспекторів, а й всім, хто хоч раз бачив на узбіччі сумне нагадування про чиюсь втрату - хрест чи вінок на місці, де під колесами авто зупинилось людське життя.
Сумно, але більшість «чорних» місць (а на дорогах України є 4 162 пункти підвищеної концентрації аварійності!) мають довгу історію. Вони перебувають на обліку в Державтоінспекції по 5-7, а деякі - по 10-15 років, а показники аварійності на них не зменшуються. Чому? Причин багато, але посеред головних - професійність і статус працівників ДАІ, а також «професійність» водіїв (про їх статус та його наслідки - дещо пізніше). «Щороку ми втрачаємо на дорогах 7-7,5 тис. людей - це оцінка вашої роботи. Ви працюєте бездарно і непрофесійно!» - ці слова Президента України на нараді з питань роботи Державної автоінспекції є однією із відповідей на це «чому?».
Звісно ж, і працівники Державтоінспекції мають чим дорікнути Гаранту - мовляв, не варто було ліквідовувати їх служби. Та наразі виглядає на те, що якби не було указу про ліквідацію ДАІ, то його, очевидно, слід було б вигадати - тепер на декілька найближчих років буде на що списати власні прорахунки у роботі.
Інша відповідь на це «чому?» - це безкарність водіїв. Тут, власне, і повертаємося до питання статусу - бо у нашій державі достатньо бути впливовим політиком, бізнесменом чи правоохоронцем (або ж їхнім родичем), аби уникнути відповідальності навіть за найстрашніші злочини. І не останню скрипку у таких справах грають вітчизняні суди.
Ось лише декілька прикладів. Винуватцеві ДПТ у Києві Сергію Калиновському (пасинок Дмитра Фірташа, одного з власників «РосУкрЕнерго» - Авт.), який на великій швидкості у травні цього року врізався в «Жигулі», внаслідок чого загинув водій «Жигулів» та пасажирка Калиновського, суд присудив... 34 грн штрафу за перевищення швидкості. У липні цього року капітан ДАІ Олександр Ковальчук, працівник одного з МРЕВ міста Києва, їхав автомобілем «Хюндай-Поні» і на пішохідному переході (!) у селі Біла Криниця Рівненського району він збив 11-річну дівчинку, яка померла від травм у лікарні. За скоєне міліціонера... просто звільнили з органів (за «власним бажанням» та ще й заднім числом)...
На жаль, такі приклади буквально чи не у кожному районі нашої держави повторюються з року в рік. І з року в рік обабіч доріг з'являються нові хрести, а в судах - нові справи. Щоправда, на відміну від першого, другі, як правило, швидко та безслідно зникають.
Львів не є винятком посеред цієї сумної статистики. Адже у Львові, за словами начальника обласної ДАІ ГУ МВС України у Львівській області Василя Струса, є 48 місць підвищеної концентрації аварійності. Одне із таких місць - перехрестя вулиць Болгарської-Вітовського.
Трагедія, що трапилась на цьому перехресті менше місяця тому (21 жовтня - Авт.), стала черговим прикрим доказом. 21-річна студентка Львівського національного університету ім. І.Франка Оля Білопольська, яка 12 жовтня відсвяткувала свій, як виявилось, останній день народження, загинула під колесами автомобіля «Фольксваген-Туарег». При цьому для нещастя нібито не було жодної передумови - очевидці кажуть, що дівчина переходила вулицю на пішохідному переході, а експертиза засвідчила, що авто-вбивця рухалося зі швидкістю... 45 км на годину.
Втім, ця трагедія викликає чимало запитань. Того вечора близько 20-ї години на «швидку» зателефонували і повідомили, що поблизу вул. Сахарова перекинувся мотоцикліст. Бригада виїхала на місце аварії, але ані мотоцикліста, ані потерпілих там не виявила. Проте буквально на очах у медиків машина збила дівчину, яка переходила дорогу - це була Оля Білопольська. Травми від удару виявилися настільки серйозними, що дівчина померла заледве її віднесли до карети «швидкої». (Дивно: рухаючись зі швидкістю 45 км на годину (як засвідчує експертиза), пригальмовуючи за усіма правилами перед переходом, авто все ж завдало дівчині несумісні із життям травми...)
Звісно, що назвати винних у смерті Олі має слідство. Слідчі повинні дати чітку відповідь батькам Олі, котрих понад три години тримали посеред ночі на вулиці у страшній невизначеності - не впускали на впізнання тіла їх дитини, мотивуючи це тим, що хтось з інспекторів «просто хотів трохи покимарити». Я розумію, що у цій справі між нещасним випадком і вбивством, нехай і не зумисним, дуже тонка межа. Але, ще раз наголошу, хочеться, аби ця сім'я отримала максимально чіткі відповіді. Бо складається враження, що не всі у цьому зацікавлені. Судіть самі.
Прізвище водія, який вчинив фатальний наїзд на 21-річну студентку, назвати не можу, щоб потім не потрактували як «можливий вплив на слідство». Проте відомо, що цей чоловік є дуже відомим у Львові (і не лише) та впливовим бізнесменом. Також відомо, що офіційно він був тверезим і звісно ж «нє хотєл этого дєлать». А ще відомо, що у справі вже встигли змінити слідчого, а потім з'ясувалося, що кудись запропастились очевидці трагедії. Ось так...
Сподіваюся, що висновки слідства будуть не чимось на кшталт «сама стрибнула під колеса, а водій зробив усе, що зміг». Бо зазвичай люди, які «стрибають під колеса», не роблять цього на пішохідних переходах, а водії, рухаючись зі швидкістю 45 км на годину і перебуваючи при тверезому розумі, завжди можуть загальмувати... Також сподіваюся, що цю аварію не спишуть на магічну «чорну цятку» Львова. Бо, погодьтесь, надто багато вже отих «цяток» - вистачить для кількох величезних кладовищ.
І останнє. Коли матеріал був вже готовий до друку, у самому центрі Львова - на вул. Дорошенка - сталося жахливе ДТП, яке забрало життя молодої 24-річної жінки. Жінка переходила дорогу і потрапила під колеса маршрутного таксі, котре, успішно завантажившись пасажирами, вирішило обігнати потенційних «конкурентів». І знову це все сталося у місці, де б не мало статися, - майже на трамвайній зупинці...
Вдома у загиблої залишилась дворічна дитина, якій навряд чи поясниш, чому її мама більше ніколи не прийде. До слова, центральну частину міста обов'язково мають патрулювати працівники міліції, яким того ж дня помпезно і за участю в.о. міністра МВС передали 40 нових автомобілів.
Замість P.S.
Кожних 12 хвилин в Україні трапляється ДТП, кожних дві години на дорогах гине людина. За дев'ять місяців цього року на дорогах України сталося понад 190 тисяч ДТП, під час яких загинули 6,5 тисяч громадян, а 36,5 - отримали травми.
За останні 9 місяців на території Львівської області трапилася 2 001 дорожньо-транспортна пригода, у яких 268 людей загинуло, 2 549 - травмовано. Окрім цього, за цей час на Львівщині сталося 151 ДТП за участю дітей, у яких 7 дітей загинули, 186 - травмовано. Відтак, порівняно із минулим роком, кількість ДТП в області зросла на 29%, на 42,5% зросла кількість загиблих у ДТП, на 30% зросла кількість травмованих.
Особливо багато людей гине на дорогах Львівщини у вихідні та святкові дні - це, як правило, 7-12 осіб щодня. Згідно зі статистикою, яка практично не змінюється роками, у Львові найбільша кількість ДТП - наїзди на пішоходів.
Водночас у Львівській області лише кожного четвертого водія, якого затримують за кермом у стані алкогольного сп'яніння, позбавляють водійських прав; за дії, які стали причиною ДТП, водійських прав позбавляють тільки кожного 57 водія; лише кожному восьмому водію виносять усне попередження за порушення правил дорожнього руху.
Відомо, що коли протягом трьох років на одному й тому ж місці чи певній ділянці дороги стається чотири автопригоди, такі території позначають на карті «чорними цятками» й називають місцями концентрації ДТП. Про існування таких «цяток» відомо не лише обмеженому колу спеціалістів-дорожників чи автоінспекторів, а й всім, хто хоч раз бачив на узбіччі сумне нагадування про чиюсь втрату - хрест чи вінок на місці, де під колесами авто зупинилось людське життя.
Сумно, але більшість «чорних» місць (а на дорогах України є 4 162 пункти підвищеної концентрації аварійності!) мають довгу історію. Вони перебувають на обліку в Державтоінспекції по 5-7, а деякі - по 10-15 років, а показники аварійності на них не зменшуються. Чому? Причин багато, але посеред головних - професійність і статус працівників ДАІ, а також «професійність» водіїв (про їх статус та його наслідки - дещо пізніше). «Щороку ми втрачаємо на дорогах 7-7,5 тис. людей - це оцінка вашої роботи. Ви працюєте бездарно і непрофесійно!» - ці слова Президента України на нараді з питань роботи Державної автоінспекції є однією із відповідей на це «чому?».
Звісно ж, і працівники Державтоінспекції мають чим дорікнути Гаранту - мовляв, не варто було ліквідовувати їх служби. Та наразі виглядає на те, що якби не було указу про ліквідацію ДАІ, то його, очевидно, слід було б вигадати - тепер на декілька найближчих років буде на що списати власні прорахунки у роботі.
Інша відповідь на це «чому?» - це безкарність водіїв. Тут, власне, і повертаємося до питання статусу - бо у нашій державі достатньо бути впливовим політиком, бізнесменом чи правоохоронцем (або ж їхнім родичем), аби уникнути відповідальності навіть за найстрашніші злочини. І не останню скрипку у таких справах грають вітчизняні суди.
Ось лише декілька прикладів. Винуватцеві ДПТ у Києві Сергію Калиновському (пасинок Дмитра Фірташа, одного з власників «РосУкрЕнерго» - Авт.), який на великій швидкості у травні цього року врізався в «Жигулі», внаслідок чого загинув водій «Жигулів» та пасажирка Калиновського, суд присудив... 34 грн штрафу за перевищення швидкості. У липні цього року капітан ДАІ Олександр Ковальчук, працівник одного з МРЕВ міста Києва, їхав автомобілем «Хюндай-Поні» і на пішохідному переході (!) у селі Біла Криниця Рівненського району він збив 11-річну дівчинку, яка померла від травм у лікарні. За скоєне міліціонера... просто звільнили з органів (за «власним бажанням» та ще й заднім числом)...
На жаль, такі приклади буквально чи не у кожному районі нашої держави повторюються з року в рік. І з року в рік обабіч доріг з'являються нові хрести, а в судах - нові справи. Щоправда, на відміну від першого, другі, як правило, швидко та безслідно зникають.
Львів не є винятком посеред цієї сумної статистики. Адже у Львові, за словами начальника обласної ДАІ ГУ МВС України у Львівській області Василя Струса, є 48 місць підвищеної концентрації аварійності. Одне із таких місць - перехрестя вулиць Болгарської-Вітовського.
Трагедія, що трапилась на цьому перехресті менше місяця тому (21 жовтня - Авт.), стала черговим прикрим доказом. 21-річна студентка Львівського національного університету ім. І.Франка Оля Білопольська, яка 12 жовтня відсвяткувала свій, як виявилось, останній день народження, загинула під колесами автомобіля «Фольксваген-Туарег». При цьому для нещастя нібито не було жодної передумови - очевидці кажуть, що дівчина переходила вулицю на пішохідному переході, а експертиза засвідчила, що авто-вбивця рухалося зі швидкістю... 45 км на годину.
Втім, ця трагедія викликає чимало запитань. Того вечора близько 20-ї години на «швидку» зателефонували і повідомили, що поблизу вул. Сахарова перекинувся мотоцикліст. Бригада виїхала на місце аварії, але ані мотоцикліста, ані потерпілих там не виявила. Проте буквально на очах у медиків машина збила дівчину, яка переходила дорогу - це була Оля Білопольська. Травми від удару виявилися настільки серйозними, що дівчина померла заледве її віднесли до карети «швидкої». (Дивно: рухаючись зі швидкістю 45 км на годину (як засвідчує експертиза), пригальмовуючи за усіма правилами перед переходом, авто все ж завдало дівчині несумісні із життям травми...)
Звісно, що назвати винних у смерті Олі має слідство. Слідчі повинні дати чітку відповідь батькам Олі, котрих понад три години тримали посеред ночі на вулиці у страшній невизначеності - не впускали на впізнання тіла їх дитини, мотивуючи це тим, що хтось з інспекторів «просто хотів трохи покимарити». Я розумію, що у цій справі між нещасним випадком і вбивством, нехай і не зумисним, дуже тонка межа. Але, ще раз наголошу, хочеться, аби ця сім'я отримала максимально чіткі відповіді. Бо складається враження, що не всі у цьому зацікавлені. Судіть самі.
Прізвище водія, який вчинив фатальний наїзд на 21-річну студентку, назвати не можу, щоб потім не потрактували як «можливий вплив на слідство». Проте відомо, що цей чоловік є дуже відомим у Львові (і не лише) та впливовим бізнесменом. Також відомо, що офіційно він був тверезим і звісно ж «нє хотєл этого дєлать». А ще відомо, що у справі вже встигли змінити слідчого, а потім з'ясувалося, що кудись запропастились очевидці трагедії. Ось так...
Сподіваюся, що висновки слідства будуть не чимось на кшталт «сама стрибнула під колеса, а водій зробив усе, що зміг». Бо зазвичай люди, які «стрибають під колеса», не роблять цього на пішохідних переходах, а водії, рухаючись зі швидкістю 45 км на годину і перебуваючи при тверезому розумі, завжди можуть загальмувати... Також сподіваюся, що цю аварію не спишуть на магічну «чорну цятку» Львова. Бо, погодьтесь, надто багато вже отих «цяток» - вистачить для кількох величезних кладовищ.
І останнє. Коли матеріал був вже готовий до друку, у самому центрі Львова - на вул. Дорошенка - сталося жахливе ДТП, яке забрало життя молодої 24-річної жінки. Жінка переходила дорогу і потрапила під колеса маршрутного таксі, котре, успішно завантажившись пасажирами, вирішило обігнати потенційних «конкурентів». І знову це все сталося у місці, де б не мало статися, - майже на трамвайній зупинці...
Вдома у загиблої залишилась дворічна дитина, якій навряд чи поясниш, чому її мама більше ніколи не прийде. До слова, центральну частину міста обов'язково мають патрулювати працівники міліції, яким того ж дня помпезно і за участю в.о. міністра МВС передали 40 нових автомобілів.
Замість P.S.
Кожних 12 хвилин в Україні трапляється ДТП, кожних дві години на дорогах гине людина. За дев'ять місяців цього року на дорогах України сталося понад 190 тисяч ДТП, під час яких загинули 6,5 тисяч громадян, а 36,5 - отримали травми.
За останні 9 місяців на території Львівської області трапилася 2 001 дорожньо-транспортна пригода, у яких 268 людей загинуло, 2 549 - травмовано. Окрім цього, за цей час на Львівщині сталося 151 ДТП за участю дітей, у яких 7 дітей загинули, 186 - травмовано. Відтак, порівняно із минулим роком, кількість ДТП в області зросла на 29%, на 42,5% зросла кількість загиблих у ДТП, на 30% зросла кількість травмованих.
Особливо багато людей гине на дорогах Львівщини у вихідні та святкові дні - це, як правило, 7-12 осіб щодня. Згідно зі статистикою, яка практично не змінюється роками, у Львові найбільша кількість ДТП - наїзди на пішоходів.
Водночас у Львівській області лише кожного четвертого водія, якого затримують за кермом у стані алкогольного сп'яніння, позбавляють водійських прав; за дії, які стали причиною ДТП, водійських прав позбавляють тільки кожного 57 водія; лише кожному восьмому водію виносять усне попередження за порушення правил дорожнього руху.